Проект «Україна». 30 червня 1941 року, авантюра Ярослава Стецька. Данило Яневський. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Данило Яневський
Издательство:
Серия: Проект «Україна»
Жанр произведения: История
Год издания: 2013
isbn: 978-966-03-6552-0
Скачать книгу
це пожежа європейська, яка охопила світ у 1929 р. Почалася вона в «чорний четвер», 24 жовтня 1929 р. з краху Нью-Йоркської фондової біржі. Прямі наслідки для європейських країн, які так чи інакше потерпали від Великої депресії та її наслідків, – крах економіки, яка скотилася до рівня 30-річної давнини, десятки мільйонів безробітних (наприклад, у Німеччині рівень безробіття у 1932 р. сягнув захмарних 30 %), масовий голод та недоїдання, пов'язані з цим епізотїї і т. ін.

      У такій атмосфері 3 лютого 1929 р. ветерани австро-угорської армії українського походження, які за 10 років перед тим, після поразки так званих «національно-визвольних змагань» та ліквідації Західноукраїнської Народної Республіки (про це докладно ми розповідали в попередніх книжках серії «Проект "Україна"» – «Спроба Павла Скоропадського» та «Крах Симона Петлюри»), утворили Українську військову організацію (УВО), ухвалили її політичне крило, яке ввійшло в історію під назвою Організація українських націоналістів (ОУН).

      Історія тут така.

      Європейські політичні тренди та український націоналістичний рух

      Читаючи, перечитуючи й аналізуючи циклопічні гори літератури, присвяченої діяльності ОУН у міжвоєнний, воєнний та повоєнний періоди, її програмні документи, а це, як не крути, – майже 30 років, не можеш позбутися відчуття того, що всі її діячі діяли в якомусь вакуумі.

      Вакуумі історичному. Вакуумі політичному. Вакуумі геополітичному Вакуумі ментальному. Вакуумі ідеологічному. Діяли так, наче нікого і нічого не було – ані до їхньої появи на історичній арені двох країн центральної Європи взагалі, Другої Речі Посполітої зокрема.

      Аби не заглиблюватись у деталі, констатуємо: український націоналістичний рух виник і розвивався на центральноєвропейських теренах так само і тоді, коли на тих самих землях виникли і почали розвиватися інші праворадикальні, ліворадикальні і просто радикальні націоналістичні політичні рухи та течії. їх бурхливий розвиток припав на час, коли Старий світ намагався оговтатися після катастрофи Першої світової війни, після всеєвропейської пошесті «іспанки», яка забрала сотні тисяч та мільйони жіттів тих, хто вижив у війні. Намагався оговтатися після жахливих, звірячих по своїй суті спроб розповсюдити божевільні ідеї російської комуністичної революції на територію Польщі, Німеччини, Угорщини, взагалі – на терени всієї Європи.

      Знекровлена Європа намагалася випорсатися з лабет глобальної економічної кризи, яка наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років, мов цунамі, накрила Старий світ – від Атлантики до «залізної завіси», яка постала на західному кордоні СРСР. Населення знекровленого, розореного континенту, політичні еліти різних країн намацували відповіді на два простих, «вічних», добре відомих кожному сучасному українцеві запитання: «хто винен?» і «як жити далі?».

      «Хто винен?» і «як жити далі?»

      Відповіді, здавалося, лежали на поверхні. Були очевидні якщо не для всіх і кожного, хто пережив «Велику Війну» і мало не потонув протягом