– Кумо, ваша Настя того хлопця цілувала.
– У нього помер дядько і вона його заспокоювала.
– А мені здалося, що у нього вся рідня померла.
– Петрику, ким ти будеш, коли виростеш?
– Кумом, його завжди наша мама хвалить.
– Куме, правда що ти віддав доньку за свого бухгалтера?
– Правда.
– Ти ж казав, що він у тебе краде гроші!
– Так. Але тепер він відноситиме їх моїй доні.
– Кумо, ти бачила Наталчину невістку?
– Ще ні. А ти?
– Бачила.
– Яка ж вона?
– Така погана… Ще гірша, ніж я… Як он оце ти.
– Куме, ваші близнюки такі схожі, як ви їх пізнаєте?
– Микольцю ще можна пізнати, а Дмитрика трудніше.
– Кумо, мій чоловік кинув пити завдяки спорту.
– Якому?
– Боксу!
– Він почав займатися боксом?
– Не він, а я!
– Кумо, ти вірна своєму Іванові?
– Як можна бути вірною, коли в домі постійно щось псується: то водопровід, то телевізор, то пральна машина…
До Івана приїхала теща. Якраз в Іванової Марічки день народження. Запросив він у гості кума Петра з жінкою. Випили вже добре. Встає Іван, каже тост:
– У своєму житті люблю я трьох жінок. Звичайно, перша – моя кохана Марічка, друга…
Раптом теща:
– Любий зятю, а хто ж третя?
– Куме Іване, а чому ви в робочий час із коханкою на дачу їздите?
– Бо жінка з роботи не може звільнитись.
Кум Петро лає сина, який пізно прийшов додому:
– Ти думаєш, як випив горілки і пива, то я вже не чую, що ти курив?!
– Куме, кажуть ти взяв собі нову жінку?
– Не така вона вже й нова, куме…
– Кумо, вчора з Василем у сауну ходила.
– А результат?
– Знатиму пізніше.
– Кумо, чи вірна ти своєму Степанові?
– Так, досить часто.
– Куме, чув, що ти зустрічаєшся з Оксаною.
– Ні. Лікар заборонив.
– А лікар тут при чому?
– Він – її чоловік.
– Куме, та риба, яку я вчора наловив, зіпсувалася!
– А ти поклич гостей, то й поїдять.
– Ну, то приходьте, куме, на рибу!
– Кумо, чула, що твій Петро казав, що застрелить кожного твого залицяльника.
– Хай кулемет купує!
– Куме, минулого року я гроші вам позичав. Коли віддасте?
– У вас совість є, куме?
– Ну, є…
– То навіщо вам ще й гроші?
– Кумо, як не соромно, вчора ти в кіно ходила з пекарем, а сьогодні на базарі цілувалася з м’ясником!
– Ой, кумо, не хлібом єдиним…
– Не зліться, куме, але ви – осел!
– Прекрасно. Тільки поясніть мені: я осел тому, що ваш кум, чи я ваш кум тому, що осел?
– Куме, кажуть ви до Тетяни ходите.
– От же люди! Що тільки не вигадають! Ви ж знаєте, куме, що я маю машину.
– Кумо, я дуже хвилююся за чоловіка. Він пішов на річку кота