Кум гостює у куми. Кума:
– Куме, на скільки шматків торт порізати, на вісім чи на чотири?
– Ріжте на чотири, бо вісім не з’їм.
– Куме, щось мені спина болить.
– То нирки.
– А звідки знаєш? Ти хіба лікар?
– Ні, куме, міліціонер.
Чоловік несподівано приходить на обід додому, а жінка роздягнена в ліжку лежить.
– Ти чому це серед білого дня гола в ліжку?
– Якби ти знав, чоловіче, яка я слаба!
– Ну як ти слаба, то я вже на роботу не піду, – знімає піджак і несе в шафу.
– Ой, чоловіче, не відкривай шафу, бо там страх! – злякано шепоче жінка.
– Який страх?
Відкриває шафу – а там кум.
– Куме, ти маєш совість?! Моя жінка така слаба, а ти її ще лякаєш!
Сваряться Петро і Наталка.
– Я віддала тобі найкращі роки свого життя!
– То що, залишились найгірші?
У в’язниці два куми.
– Куме, чому до вас ніхто не приходить?
У вас що, родичів немає?
– Чому немає? Є, але вони всі тут.
– Куме! Ви маєте розум – дати оголошення в газеті, що заплатите тому, хто знайде улюблену кішку вашої тещі, аж тисячу доларів?!
– Не переживайте, куме! Я минулого вівторка ту кішку власноруч утопив!
– Але ж і роззява кум Степан!
– Чому?
– Тільки продав теличку – враз гроші вкрали!
– А ти як торгував?
– Добре торгував! Бичка вранці ще продав, а гроші вкрали аж увечері.
Їдуть куми на ярмарок кавуни продавати. В одного кавуни темні, зелені, а в другого світлі, смугасті. Кожен свої кавуни хвалить. Аж на повороті вози зчепилися, нахилилися, перекинулися, кавуни покотилися і в річку – хлюп, хлюп, хлюп!
– Дивись куме, мої кавуни таки кращі! Мій темний твого світлого обігнав і першим у річку шубовснув!
Кум жаліється кумові:
– Уявляєте, куме, суд присудив мені штраф тисячу гривень за те, що я свого сусіда назвав свинею. Минулого разу за це мені дали штраф п’ятсот гривень…
– А що ж ти хочеш, куме, свинина он як подорожчала…
– Куме, чи є правда на світі!? Я пережив дві війни, дві автомобільні аварії, одну авіаційну катастрофу, два невдалих шлюби, три описи майна за борги, банкрутство, відсидів п’ять років у в’язниці, а вчора приходить мій внук і каже: «Ти, діду, нічого в житті не розумієш».
Прийшов кум до куми, а та пироги пече:
– Сідайте, куме, попробуйте.
– Дякую, кумо, хіба попробую.
Доїв кум останнього пирога та й каже:
– Дякую, кумо, смачні пироги, а ніби й не їв.
– На здоров’я, куме, а я ніби й не пекла.
– Куме, навіщо ви сина одружуєте? Він же ще молодий, дурний.
– У тому-то й справа, куме, поки ще дурний – то й добре одружувати, а як порозумнішає – то сам захоче.
– Куме, а ти б не зміг сфотографувати мене героєм?
– Як це, куме?
– А ти поставиш на стіл пляшку горілки, а я сяду за стіл і відвернусь.
Чоловік п’яний приходить додому, а жінка:
– Знову