І які вони міцні, любі подруги! Не злякалися дороги дальньої, витрат великих і оповідок про диких горян, які все ще крадуть руських жінок. Злетілися вони, щоб перед війною побачитися зі своїми чоловіками. Може, й націлуватися перед тим, як розпрощатися навіки. Адже все-таки війна.
А колія сталевим змієм звивалася далі між гір, висла над обривами і вповзала в численні тунелі. Втискувалися в ту темінь разом з вагонами і пісні. Звучали в тісноті приглушено – зате, вирвавшись, просто приголомшували небеса запалом, веселощами й заливистим свистом.
Після спільної похідної вечері все дивувалися козаки, як таке в горах можна спорудити! Яких сил людських це вимагало! Яких мізків неймовірних треба, щоб придумати, та яких гір золота, щоб оплатити будівництво тієї залізниці! А тунелі! Якби не лампи електричні, то коні в теплушках збожеволіли б. Бо ж хоч і під сірим листопадовим небом їхали, та все ж світло. І раптом темінь миттєва, ніби Боженька свічку життя на землі згасив. Як кінському серцю те витерпіти? І знову ж таки – як кам’яну гору, та ще таку величезну, прогризти і не обвалити? І знову ахали й охали…
Не знали самі, та й ніхто козакам і не бажав розповісти, чому імператор російський раптом перейнявся зручністю доріг в Закавказзі, яке на мапах государевих значилося як Південь Кавказу. Навіщо у вірменські гори цар Микола Другий вклав понад триста мільйонів рублів? Гори золота! Саме вони дозволили створити унікальні споруди. Зокрема й тунелі.
Для того щоб пробити гору у вірменському селищі Джаджур в Ширакській області, довелося вперше в світі застосувати електричні дрелі та електричне освітлення. Тільки за вивезення з тунелю одного воза скельної породи вірменину платили рубель золотом! Три ходки в день забезпечували людям місячну платню в диких горах, практично позбавлених родючого ґрунту й промисловості. Джаджурський тунель завдовжки у півтори версти[34] був побудований за рекордні п’ять років! А вся Вірменська залізниця від Тифліса до Єревана – лише за сім років!
Подолавши гори, рейки продовжили далі, бажаючи зв’язати Північний Кавказ і Причорномор’я з портами Перської затоки.
Але! Не прибуткова торгівля зі Сходом, не бажання покращити взаєморозуміння з народами Азії, не прагнення нарешті вирватися на океанські торгові шляхи і зовсім не турбота про торговців і мандрівників змушували білого царя всієї Росії вкладати в залізниці величезні кошти і вкладатися в рекордні терміни. Була більш важлива, точніше, життєво важлива причина: Європа, що домінувала над рештою світу, вже готова була спалахнути вогнем безпрецедентної війни, яку відразу назвуть Великою[35].
До небувалої війни готувався і Генеральний штаб Російської імперії, чітко розуміючи, що доведеться воювати на два фронти: Європейський – проти німців і їхніх союзників, і Кавказький – проти Османської імперії, яка в останні роки все частіше заявляла про себе як нова держава, Туреччина[36].
У 1908 році, спираючись на офіцерство, молодотурки[37] підняли збройне повстання, в результаті якого на престол зійшов безвольний султан Мехмед V; було відновлено дію конституції 1876 року і розпочато