– Ну!.. Вона поселиться у вашому «Дірявому небі», а ми її отут і злапаємо… А потім батечкові на відому адресу мило: вельмишановний Великий Процесоре, ви вже будьте люб’язні, зорганізуйте перерахування з банку «Безрозмірний кредит» до банку «Вічні борги» грошей не міряно, не лічено… А з того банку в інший банк, а по-тім ще пару перерахувань, щоб кінці заплутати, та й усе… А як що батечко відмовиться, то ми його доцю де-небудь біля магніту потримаємо.
– Це ще навіщо?
– А щоб ще більше намагнітилася! До повного невпізнавання! Зрозуміло? Хіба ти не знаєш, що записи на магнітних носіях не рекомендується тримати біля магнітів? Можуть зіпсуватися… А вона ж не жива людина, вона ж віртуальна! Їй магніти зовсім ні до чого…
– Ну… Ти чувак… Тільки ми з тобою вдвох таку операцію не подужаємо. Треба ще кого-небудь до себе пришвартувати. Ти ж читав, що у принцеси двоє охоронців будуть – Чипсет і… як там другого… Спостерігач потрібний? Водила? Бійці, які руки крутити будуть? Усього чоловік п’ять треба, не менше.
– Чим більше учасників, тим менше частка кожного – це ж абетка!
– Косько, не мороч голову. Замість двох лимонів качнемо з банку п’ять. Яка різниця цьому Процесору, скільки грошей він ліворуч направить? Жоден слідак зі своїм кримінальним кодексом при всьому своєму бажанні та службовій запопадливості в Заекранні його не дістане. У нього недоторканність крутіша за депутатську! Можна сказати, абсолютна!
– Твоя правда! Ну то що, можна вважати, що ти у справі?
– А то! В мене є пара знайомих відморозків, тупі, наче валянки! Їх можна взяти. Ніяких питань з їхнього боку, я гарантую. У них для такого поняття, як питання, просто мізки не доросли. По копійці кинемо, задоволені будуть. Ну, і цього йолопа, – Герич кивнув у бік вибивали-охоронця. – За гривню удавиться! Нещодавно в нашої кицьки «Віскас» відібрав і злопав! Слово честі, сам бачив! Банку консервну забрав і ложкою на обід виїв! Гаси світло! До того ж, у нього мікроавтобус є, старенький правда, та нам яке діло? Головне, щоб їздив, еге ж?
– Тоді, Геричу, ти в деталі нікого не посвячуй, а так… «Можна заробити, та й годі». Будуть питати, скільки, кажи, що по штуці баксів. Що робити – потім пояснимо, зрозуміло? За законом тут ніякого криміналу немає: дівчисько і не людина зовсім! У неї ніко-го тут нема, тому заяву писати нікому, та й про що? Ну, а Сергійко той, що з листів, як я зрозумів, пацан ще зовсім, ми йому носа одразу прищемимо! І взагалі, ти тут нашорош вуха! Як тільки з’явиться ця принцеса, одразу мені на мобілу телефонуй, а я доки підшукаю місце, де її можна буде потримати пару днів, поки ми до її батечка достукаємося. Згода?
– А то…
І друзі, склавши план справжнісінького жахливого злочину, спокійно розійшлися: Герич тягати валізи, а Костя й далі лазити по чужих комп’ютерах.
Розділ 2
Незвичайні гості
Сергійко з нетерпінням поглядав на годинника. О десятій ранку через його комп’ютер у фізичний світ мали переправитися Інформа, Чипсет та Дроник. Сергійко спеціально обрав такий час, аби вдома