ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!. Владимир Владимирович Проскуров. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Владимир Владимирович Проскуров
Издательство: Издательские решения
Серия:
Жанр произведения: Поэзия
Год издания: 0
isbn: 9785005369758
Скачать книгу
скрині аж тріщать вповні?!

      Те покоління – не зламало, —

      Ми з вами – не в однім човні!

      А опозиція вертлява

      Народу бреше, як і ви.

      Впала на дно наша держава?

      Дістатися б до «булави»!

      Щоб недокрадене докрасти,

      Розподіляй і владарюй!

      Ми розженемо ваші «трасти»!

      Тож «закатай» губу, буржуй!!!

      Є в нас гідніші кандидати!

      З народу вихідці, як слід,

      Їх – у народні депутати!

      Щоб процвітав наш родовід!!!

      КОРУПЦІЯ

      Корупція у нас в крові?

      Традиції такі живі?

      Ми що – запеклі супостати?!

      Але ж не всі готові брати!

      Із себе треба починати,

      Учили як нас батько й мати:

      «Не до вподоби – не бери!

      Бо стрімко скотишся з «гори»!»

      Про могорич писать не буду —

      Хто не вкусив такого блуду?!

      «Мента» – ДАІшника згадаєм,

      Бере ж за «послуги» не чаєм!

      Йому цупити не звикати,

      «Навар» добрячий до зарплати!

      Вам, читачі, буде цікаво,

      Як в нас рубають бакси «браво».

      Чинуші «смокчуть» хабарі,

      На жаль, і молоді, й старі…

      Хабарна влада нині в силі,

      І ГОЛОВА, і хвіст – прогнилі!

      Не відірвуться від спокуси,

      Від «пирога» усяк відкусить.

      Дивись, чиновник податковий

      Уже «порше» кермує «кльовий»!

      На «Львівську площу» шлях торує,

      Хабарем ділиться не «всує».

      Прокуратура забезпечить легенду «жирному коту»,

      Прикриє справу й допоможе брать хабарі на держпосту.

      Моєму не повіриш слову? Тоді очам своїм повір —

      Стоянку ГПУ побачиш – засліпить розкіш тобі зір!

      І будь-яку закриють справу, якщо підсунете «бабло»,

      А як відкриють – вибачайте, трапляється, не повезло…

      Я – не рахую Ваші гроші,

      А Ви – мої, люди хороші,

      Розчавлять всіх, кого не лінь,

      Хто не краде – тому «амінь».

      Ледачий тільки не візьме,

      У руки ж не впаде саме.

      Беруть хабар демонстративно,

      Вам, очевидячки, противно?

      Чи, може, все тут справедливо?

      Хабарник – чесний, як на диво?!

      Позор смакуєте мовчазно,

      Хоч почуваєтесь нещасно?!

      Із совістю у Вас – лади?

      Мерщій заяву поклади!

      Я пропоную РЕФЕРЕНДУМ,

      В Китаї взять закон «в оренду»,

      До перевірки там і після —

      Обірвана вже ваша «пісня»!

      Свідчать всі приклади минулі —

      Не пошкодують вам там кулі!

      Взялись з корінням виривати,

      Закони їхні – не із «вати».

      В нас – «любі друзі» і «куми»,

      Давно не має «КОЛИМИ»…

      Хоча б колись, скажіть мені,

      ЗГОРИТЬ КОРУПЦІЯ в вогні?!

      На «БАНКОВІЙ» сидять хапуги,

      Закон – ніщо їм недолугий!

      Аси в корупції вони,

      Спробуй їх просто сковирни!

      Напихані,