Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев

січня 1907 року серед єврейських робітників спалахнув страйк на винзаводі «Рішон-ле-Ціон». Він супроводжувався насиллям, лунали постріли. Бен-Ґуріону вдалося допомогти його урегулюванню. Жоден із них не переміг, не зазнав поразки та не був задоволений. Між однією зустріччю та іншою майже всі звинувачували Бен-Ґуріона в заподіянні збитків партії. Його політичний підйом було зупинено. Коли він спробував захиститися, на сцені з’явилася нова постать – Іцхак Шимшелевич, відомий старший лідер «По’алей Ціон» із Російської імперії, який на два роки раніше за Бен-Ґуріона закінчив середню школу. У Палестині він називав себе Бен-Цві. Тим часом закінчилося партнерство Бен-Ґуріона з його першим товаришем із «По’алей Ціон» Шохатом. Центральний Комітет, який вони вдвох створили, розвалився, і тепер Бен-Цві реорганізував партію. Його третя Конвенція була скликана у вересні 1907 року в школі для дівчат у Яффі.

      «ЯКЩО МИ ОДРУЖИМОСЯ, НАРОДЯТЬСЯ ДІТИ»

      Бен-Цві зустрівся із Шохатом під час попереднього візиту до Палестини; у нього склалося враження, що перед ним молода особа, яка любить секретність і відкрита для отримання політичних рекомендацій від російської партії. Бен-Ґуріон був для нього новим, але Бен-Цві швидко зрозумів, що він схильний діяти без інструкцій. Делегати Конвенції «По’алей Ціон» проголосували за те, щоб відправити Бен-Цві та Шохата на наступний Сіоністський конгрес, який відбудеться в Гаазі. Бен-Ґуріон не був обраний одним із двох членів Центрального Комітету. Бен-Цві лишив йому лише третє місце. З погляду його політичного оточення на той час це було пониженням у посаді.

      Тим часом Шохат мріяв про формування підпільного ополчення. Він зібрав навколо себе таємне товариство, натхненний легендами про героїзм козаків та євреїв. Вони мали намір зайняти місце арабських гвардійців, найнятих у єврейських поселеннях. Послідовники Шохата вклонялися і підкорялися йому.

      Наприкінці третього дня обговорень на з’їзді у Яффі Бен-Цві запросив Шохата та близько пів дюжини своїх людей до власної кімнати. За словами Бен-Цві, це була «спеціальна рада з особливою метою, яку необхідно обговорити серед невеликого кола обраних членів». Згідно з «Книгою історії «Хагани», атмосфера під час зустрічі була сповнена «таємничості та романтизму підпільних акцій». Головним оратором був Шохат. Усі були вражені його палкою особистістю; вони вирішили встановити таємний військовий порядок, і називатися «Бар Гіора», ім’ям одного з ватажків єврейського повстання проти римлян 66–70-х років н. е. Бен-Цві запропонував девіз: «У крові та вогні Юдея впала; у крові та вогні Юдея встане». «У людей, які були на засіданні, склалося відчуття присутності під час акту Творіння», – писав Бен-Цві.[255] Ізраїль Шохат був призначений командиром. Бен-Ґуріона не запросили. Хоча він не був одним із прихильників Шохата, це його сильно засмутило. Нова організація повинна була перетворитися на військове крило його партії, але була створена за його спиною. Браха Хабас, напівофіційний біограф Бен-Ґуріона, запитав Шохата, чому Бен-Ґуріона було виключено. Це був 1952 рік; Бен-Ґуріон