З-за столу пролунало кілька «Слухайте, почуйте», і Фішер усміхнувся Еммі вдруге, відколи приєднався до ради директорів. Джайлз змушений був оцінити нахабство майора, адже Емма ніколи не поверне йому комплімент, оскільки вважає, що це саме Фішер відповідальний за теперішні негаразди в компанії, і вона, безумовно, ніколи не погодиться працювати його заступницею.
– По-друге, – не вмовкав Фішер, – завтра вранці я полетів би до Белфаста, щоб зустрітися із сером Фредеріком Реббеком, головою компанії «Гарланд і Вольф», і розпочав би перемовини про перепідписання нашого контракту, зазначивши, що його компанія вперто відмовляється брати на себе відповідальність за будь-який із нещасних випадків, які мали місце під час спорудження «Бекінґема». По-третє, я найняв би охоронну компанію для супроводу будь-якого обладнання, яке від імені Беррінґтонів надсилають до Белфаста, щоб акт диверсії, як той, що відбувся на гейшемському поромі, більше ніколи не повторився. Водночас я забезпечив би нові страхові поліси, в яких не було б сторінок про штрафні санкції, викладені дуже дрібним шрифтом. Нарешті, додам: якщо мені пощастить стати вашим головою, я розпочну роботу вже сьогодні вдень і не буду відпочивати, доки «Бекінґем» не вийде у відкрите море й не почне доводити свою рентабельність.
Фішер сів на своє місце у супроводі оплесків, посмішок і схвальних кивків. Ще до того як аплодисменти вщухли, Емма збагнула, що припустилася тактичної помилки, дозволивши своєму опонентові виступати першим. Він виклав більшість пунктів, які мала намір висунути вона, і тепер це виглядатиме так, ніби вона у кращому випадку погоджується з ним, а в гіршому – взагалі не має власних ідей. Емма добре пам’ятала, як Джайлз принизив цього чоловіка у Колстон-холі під час останньої виборчої кампанії. Але сьогодні вранці у Беррінґтон-гаусі з’явився цілком інший чоловік, і один погляд на Джайлза підтвердив Еммі, що його також заскочили зненацька.
– Пані Кліфтон, – сказав голова. – Можливо, ви хочете поділитися своїми ідеями з правлінням?
Емма рішуче підвелася, коли Ґрейс показала їй великий палець, змусивши почуватися невільницею-християнкою, яку наміряються кинути левам.
– Пане голово, дозвольте мені розпочати з того, що в моїй особі ви бачите кандидата мимоволі, бо якби я мала вибір, ви б залишилися головою цієї компанії. Тільки тоді, коли ви вирішили, що у вас немає іншої альтернативи, ніж відмовитися від посади, я задумалася, чи не зайняти мені ваше місце і продовжити давню традицію довгого ототожнення моєї родини з цією компанією. Спочатку я хотіла б дати відсіч деяким членам ради директорів, які вважають моїм найбільшим недоліком мою стать.
Це зауваження викликало