Тому, відповідаючи на початкове запитання, можемо сказати, що все-таки існує зв’язок між депресією та рівнем доходів, але цей зв’язок не прямий — чим більше грошей, тим менший рівень депресії — як видно серед тих, хто заробляє від 50000 до 74999 доларів на рік, адже вони страждають від такого самого рівня депресії, що і попередні групи з нижчими доходами, зокрема тих, що заробляють від 25000 до 34999 доларів на рік.
Оскільки дослідження не входить до теоретичних оцінок пояснень даного зв’язку, логічно було б подумати, що стурбованість нестачею грошей може бути вирішальною, а також доступ до більшої кількості та кращої якості ресурсів, які могли б запобігти появі перших симптомів депресії або полегшити їх до того, як вона набуде хронічного характеру.
Яка ціна депресії у країнах першого світу?
Коли ми думаємо про депресію, то зазвичай робимо це не у рамках суспільства, в якому живемо, а у рамках особи, що страждає від цього стану.
Але це не той підхід, який застосовують державні органи, які прагнуть оптимізувати свої ресурси, розставляючи пріоритети в тому питанні, як будуть розподілятися кошти між різними службами та відомствами, чи будуть вони вкладені в матеріали, чи в персонал, щоб мати змогу ефективніше надавати власні послуги.
Великий депресивний розлад, тобто клінічна депресія, впливає в основному на психологічне здоров’я пацієнта, але зачіпає також і решту його щоденної діяльності, бажання їсти та можливість спокійно спати. На жаль, цей вплив поширюється також на сім’ю, колег та друзів пацієнта.
Цілком нормально спостерігати зниження академічної чи трудової продуктивності, що при вищому рівні тяжкості розладу може призвести до втрати роботи, друзів і навіть партнера.
В даний час існують різні методи терапевтичного втручання — від психотерапії до фармакологічних методів та електроконвульсивної терапії, коли відсутня адекватна реакція на медикаментозне лікування.
Кожен із цих видів втручання потребує роботи спеціалізованого персоналу, розробки стратегії лікування та центру, де воно буде здійснюватись, що додає “витрат” органам регулювання та влади. Але яка вартість депресії в країнах першого світу?
Відповідь саме на це питання шукали співробітники Інституту епідеміології, соціальної медицини та систем охорони здоров’я, Ганноверська медична школа, Інститут загальної практики, Франкфуртський університет імені Гете, та Інститут загальної практики та сімейної медицини, Університет Фрідріха-Шиллера-Йєна (Німеччина), результати їх дослідження були опубліковані в науковому журналі “Дослідження та лікування депресії” (“Depression Research and Treatment”) [3].
У дослідженні брали участь сімдесят лікарів німецької мережі охорони здоров’я, які провели переоцінку своїх пацієнтів з діагнозом депресії, повідомляючи про своє дослідження та попередньо отримуючи їх