Україна, 1918: Хроніка. Владлен Мараев

під охороною областям тих країв, які з нею в митній спілці. А наскільки в нейтральних державах находяться товари, які походять з Німеччини або України, і на котрих лежить заборона безпосереднього чи посереднього вивозу в межі одної з сторін, котрі заключають договір, то такі заборони до вільного орудування повинні бути знесені щодо сторін, котрі заключують договір. Тому обидві сторони, котрі заключають договір, обов’язуються негайно повідомити правительства нейтральних держав про знесення вище згаданих обмежень довільного орудовання; в) поскільки в нейтральних державах находяться товари, котрі походять з Австро-Угорщини або України, і на котрих лежить заборона безпосереднього і посереднього вивозу з меж одної із сторін, котрі заключають договір, то такі обмеження до вільного орудування повинні бути знесені зглядом сторін, котрі заключують договір. Тому обидві сторони, котрі заключають договір, обов’язуються негайно повідомити правительства нейтральних держав про знесення вище згаданих обмежень до вільного орудування.

      Стаття 8. Привернення публічних і приватних правних зносин, виміна воєннополонених і бранців, амністійна справа, як також справа поступовання з торговельними кораблями, які попали в власть противника, управильниться з Українською Народною Республікою в поодиноких договорах, котрі становлять дійсну часть складову нинішнього мирового договору і якомога рівночасно з ним правосильними.

      Стаття 9. Умови, довершені в оцім мировім договорі, творять неподільну цілість.

      Стаття 10. При толкованні сего договору для зносин між Україною і Німеччиною міродатний український і німецький текст, для зносин між Україною і Австро-Угорщиною український, німецький і угорський текст, для зносин між Україною і Болгарією український і болгарський текст, а для зносин між Україною і Туреччиною український і турецький текст. Кінцева постанова: нинішній мировий договір буде ратифікований. Ратифікаційні грамоти мають бути обміняні якомога скоро у Відні. Мировий договір стає правосильним, оскільки в нім нічого іншого не постановлено по його ратифікації.

      На доказ цього повновласники отсей договір підписали і своїми печатями ствердили. Зладжено в п’яти первописях в Берестю-Литовськім 9 лютого 1918 р.

      Граф Оттокар Чернін, в. р. міністер ц. і к. дому і заграничних справ, Л. Ф. Кюльман, в. р. як представник найвищої німецької управи, Гофман, в. р. генерал-майор і шеф генерального і Східного фронту, др. Радославов, в. р. А. Тошев, в. р. Стоянович, в. р. полковник Ганчев, в. р. др. Анастасов, в. р. Талад4, в. р. І. Гакки, в. р. Агмед Нессими, в. р. А. Нішед5, в. р. О. Севрюк, в. р. Микола Любинський, М. Левицький в. р.».

      4 Мехмед Талаат-паша – великий візир Османської імперії.

      5 Ахмед Іззет-паша – командувач Анатолійської групи турецьких армій, в подальшому (жовтень – листопад 1918 року) був великим візиром Османської імперії.

      Українська