Пригоди Клима Кошового. Андрей Кокотюха. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Андрей Кокотюха
Издательство: OMIKO
Серия:
Жанр произведения: Исторические детективы
Год издания: 2019
isbn: 978-617-7463-76-3
Скачать книгу
Кошового знизити. Звісно, не назавжди, а на узгоджений наперед термін. Погоджуйтесь, пане Зінгере. Кращої пропозиції щодо цих апартаментів вам не зробить нині ніхто.

      Домовласник помовчав, посопів. Піт витер уже не хусточкою, а рукавом сорочки. Для чогось зиркнув на свій годинник. Нарешті буркнув:

      – Ми з вами не на Краківському базарі, пане Шацький. Нічого торгуватися.

      – Хіба я торгуюся, пане Веславе? – щиро здивувався Йозеф. – Аби я вмів робити гешефт, рвав би людям зуби?

      – Ви займаєтесь не своєю справою, – процідив Зінгер.

      – Отож, не своєю. Бо з вашої домовленості із новим квартирантом, паном Кошовим, не матиму-таки жодної маржі. Ви ж знаєте, Шацький дає поради цінні, доречні й безкоштовні. За що дістає часто від своєї дорогої Естер. То як? По руках? Погоджуйтесь, пане Зінгере…

      Вони ще якийсь час гарикалися, та швидше для порядку. Результат – Клим отримав від домовласника ключ від квартири на другому поверсі, яку ще вранці займав Євген Сойка. З обіцянкою нічого з речей покійного не чіпати. І якщо десь раптом знайдеться золотий «брегет» із гравіюванням усередині кришки чи інші цінні речі – передати знахідки Зінгеру як відшкодування збитків. Усі формальності, котрі узаконюють проживання Кошового в квартирі вбитого Сойки, вирішили залагодити пізніше.

      Домовласник навіть люб’язно взяв цей клопіт на себе. Клим не місцевий, йому складно розібратися в тутешніх звичаях із першого разу. Ще й Шацький ледь не силою примусив пана Зінгера гарно подякувати обом – допомогли розв’язати досить складну проблему. Климові ж пояснив його нове становище коротко й змістовно, одним реченням:

      – Мешане мокім, мешане мазл, – тут же розтлумачивши: – У нас так кажуть: міняєш місце – міняєш щастя. Вірно, пане Зінгере?…

      …І ось тепер, коли Кошовий почав поволі обживатися на новому місці, Йозеф взяв собі за труд навідатися до нього ввечері напередодні поховання Сойки, аби повідомити час та місце.

      Звичайно, якщо Клим збирається провести товариша в останню путь. Та якби в Кошового були інші справи, він все одно вибрався б на похорон.

      Хоча, чесно кажучи, цвинтарів не любив – некрополі смуток навівали.

      Розділ дев’ятий

      Відверто після похорону

      До околиці, де розкинувся Личаківський цвинтар, можна було під’їхати на трамваї.

      Але Клим вирішив прогулятися пішки. Тим більше, що дорогу вже вивчив і знав, як дістатися Личаківською до вулиці Святого Петра, де велична арка з гострими готичними шпилями відкривала шлях до некрополя. За ті кілька днів, що жив у Львові, Кошовий переконався: його новий приятель Йозеф Шацький – таки всюдисущий. Тож не здивувався, коли той напередодні з’явився на квартирі покійного Сойки особисто з повідомленням, де і коли ховають адвоката.

      Провести адвоката Сойку в останню путь прийшло не так багато людей, як думав побачити Клим.

      Та заскочило його навіть не це. Ніколи не міг подумати, що доведеться колись зважати на віросповідання