– Не погано.
– Ось, глянь.
– Що це?
– Ми отримали трофей.
– То ви перемогли?
– Ні. Тренер сказав, що це нагорода за участь.
– Йоно, розставимо крапки над «і». Якщо хтось і заслужив трофей, то це я, бо останні десять тижнів привозив тебе на гру вчасно.
На становлення покоління впливають чисельні й різноманітні події та умови. Виникаючи в житті кожного з поколінь, вони формують ставлення, цінності та стиль праці, які представники цих поколінь приносять у трудовий колектив. Багато роботодавців і робітників не помічають відмінностей, припускаючи, що, оскільки всі люди проходять однакові етапи розвитку, то й повинні сприймати їх однаково. Ми ж усі народжуємося, навчаємося, знаходимо роботу, партнерів, створюємо родину, старіємо, виходимо на пенсію та, зрештою, помираємо, чи не так? То хіба ці етапи не відбуваються подібно?
І так і ні. Так, ми всі проживаємо приблизно однакові етапи розвитку, але ні, різні покоління не ставляться до них однаково.
Розуміючи, що саме впливає на формування, ви зможете краще осягнути, через які окуляри те чи інше покоління дивиться на світ і як його представники ставляться до різних етапів життя, особливо до роботи та кар’єри.
Більшість подій та умов, що впливають на становлення, ми розглянемо в наступному розділі. Утім, нам би хотілося почати з притаманного всім поколінням і, безсумнівно, найвагомішого фактора… з батьків. Усі покоління формуються під впливом тих, хто їх виховав. Якщо вас цікавить, чи дійсно представники покоління Z відрізняються від міленіалів, просто подивіться, як відрізняються їхні батьки! Здебільшого міленіалів виховували бумери, а покоління Z – представники покоління X.
Роками різниця між бебі-бумерами та поколінням X не лише інтригувала, а й з багатьох причин лякала робочі колективи. Усі без виключення погодяться, що, починаючи зі стилю спілкування й закінчуючи кар’єрними прагненнями, ці два покоління відрізняються, як небо і земля. Зважаючи на це, можна лише уявити, як різнитимуться їхні нащадки.
Спостерігаючи за тим, як покоління виховують своїх дітей, можна помітити певні закономірності. Представники будь-якого з них реагують на те, як виховували їх самих чи їхніх попередників. Вони переймають певні «здобутки», але, безперечно, переконані, що можна й краще.
Почнемо з бумерів… Запитайте цих людей про їхній стиль виховання, і виявиться, що в більшості випадків він разюче відрізняється від того, чого вчили їх самих. Батьки бумерів – це нація іммігрантів, які прагнули інтегруватися в суспільство й адаптуватися до нього. Якщо сьогодні вимову з акцентом уважають прикольною чи навіть екзотичною, то за часів батьків бумерів ситуація суттєво відрізнялася: ці люди всіляко намагалися виглядати й говорити як справжні американці. Бумери зростали в сім’ях строгих правил. Їхні батьки відрізнялися твердими переконаннями стосовно того, що добре, а що