Зрештою лють стихла, а книжка стала бестселером і класикою жанру. Важко сказати, що послужило цьому більше: убрання формальної науки, яким Мастерз так старанно прикривав свою роботу, чи просто той факт, що часи змінилися. 1966 дуже далекий від 1954-го.
На жаль, те наукове убрання таке тісне, що книжка в ньому задихається. Піддослідна пара, що займається сексом, – це «об’єкти у взаємодії». Оргазм рідко називається просто оргазмом, це «оргазмічна фаза» чи «оргазмічне вивільнення сексуального напруження». Жінка, що мала оргазм у половині своїх статевих актів, «одержує 50 % оргазмічного результату». Порнографія – «стимулювальна література», а коли вона не піднімає те, що повинна, – це «брак ерективного ефекту».
Якщо вам вдасться продертися крізь той професійний жаргон і туманні висловлювання, то перед вами постане непересічна праця. Кінзі – і ті, хто були перед ним, – пропустили багато цікавого, що відбувається між жіночих ніжок. Візьмемо, для прикладу, великі соромітні губи. Їх випускали з уваги, вважаючи просто упакованням. Кінзі заперечував роль великих соромітних губ у ході статевого акту, стверджуючи, що нема ніяких доказів, ніби «вони хоч якось залучені до процесу». Мастерз і Джонсон зауважили, що вони як-не-як та залучені. Тоді, коли інші місця розбухають і навіть випинаються під час збудження – через приплив крові до тканин – великі соромітні губи тоншають і пласкішають. До того ж вони відсуваються від «вагінального виходу»[17]. Мастерз припускав – у характерній багатоскладній манері, – що це може бути «мимовільна нейропсихологічна спроба усунути всі зовнішні перешкоди на шляху до сподіваного процесу введення». Себто, вони відкривають дорогу для великого хлопця.
Ніхто не сподівався цього, можливо, тому, що їхні внутрішні сестри сильно збільшуються в розмірах. Малі соромітні губи збільшуються в поперечнику у два-три рази супроти свого звичного розміру. Вони також, як зазначали і Мастерз, і Дікінсон, змінюють колір, стаючи рожевими, яскраво-червоними, а іноді – у жінок, що народжували, – темно-бордовими. В усіх 7500 жінок, чиї сексуальні реакції спостерігали Мастерз і Джонсон, у жодному випадку не було оргазму без виникнення цього «почервоніння». Якщо чоловік хоче довідатися, чи не симулює жінка оргазм, то може сам, усунувши деякі логістичні перешкоди, пошукати ці «сексуальні реакції шкіри». Їх, до речі, не слід плутати з «сексуальними припливами крові» (червоні плями, що можуть з’явитися на грудях жінки, коли та збуджена). А «сексуальні припливи крові», своєю чергою, не мають нічого спільного з «потягом до випорожнення під час або одразу після сексу».
А ось і ще дещо, не помічене ніким, крім Мастерза. У певний момент злягання клітор ховається. На стадії збудження, саме перед оргазмом, видима частина клітора втягується під його крихітну крайню