Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Томас Фридман
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Серия:
Жанр произведения: Документальная литература
Год издания: 2016
isbn: 978-617-12-5826-6, 978-617-12-5825-9, 978-617-12-5827-3
Скачать книгу
вибуховим зростанням потужності обчислення й пам’яті. Ця зміна інструментарію стала поворотним пунктом для генної інженерії, яка спричинилася до «швидкої еволюції технологій секвенування ДНК за останні роки», – як пише Genome.gov. У 2001 році секвенування генома однієї особи коштувало 100 млн доларів. У часописі Popular Science 30 вересня 2015 року повідомляли: «Компанія персональної генетики Veritas Genetics учора оголосила про нову віху в роботі: учасники обмеженої, але постійно розширюваної Програми персональної генетики можуть тепер секвенувати весь свій геном за 1000 доларів».

      Як показують графіки на наступних двох сторінках, 2007 рік став поворотним пунктом для багатьох технологій.

      Технологія завжди розвивалася покроково. Усі елементи потужності обчислення – чипи опрацювання даних, ПЗ, чипи пам’яті, мережева робота й сенсори – удосконалюються як група. Удосконалення їхніх характеристик сягає певного рівня, і їх об’єднують у платформу, а платформа створює новий пакет можливостей, що стає новою нормою. У процесі переходу від універсальної ЕОМ до десктопів, лептопів, смартфонів із мобільними застосунками кожне покоління технології ставало простішим і природнішим для користувачів, ніж попереднє. Користуватися першими універсальними ЕОМ могли лише фахівці з дипломом у галузі комп’ютерної техніки. Сьогодні смартфоном можуть користуватися навіть діти й неписьменні.

      Однак завдяки покроковим змінам у поступі технології платформа, створена приблизно 2007 року, стала найбільшим стрибком в історії. Виник новий пакет можливостей для зв’язку, співпраці та творчості в усіх ланках життя, торгівлі й урядування. Раптом виникла можливість відцифровувати набагато більше речей, з’явилося значно більше пам’яті для збереження цифрових даних, набагато швидші комп’ютери й більше новаторського ПЗ, яке дозволяло глибинне опрацьовування інформації для набагато більшої кількості організації та людей (від потужних ТНК до дрібних індіанських фермерів), що одержали доступ до такої інформації й роблять свій внесок у неї в усьому світі за допомогою ручних комп’ютерів – своїх смартфонів.

      Це центральний технологічний рушій Машини сьогодні. Усе це дуже швидко на нас звалилося. У 2004 році я почав писати книжку про основний, як мені тоді здавалося, рушій Машини: зв’язок між людьми вдосконалився до такої міри, що більше людей у більшій кількості місць одержали однакові можливості конкурувати, зв’язуватися та співпрацювати з більшою кількістю інших людей за меншу ціну та простіше, ніж раніше. Я назвав книжку «Плаский світ: коротка історія XXI століття». Перше видання вийшло 2005 року. Осучаснене друге видання вийшло 2006 року, третє – 2007 року. І тоді я зупинився, гадаючи, буцім напрацював фундаментальну схему, що служитиме мені якийсь час як авторові колонки.

      Я дуже помилявся! Бо саме 2007 року не можна було зупиняти процес осмислення.

      Уперше я зрозумів, наскільки невдалий був час 2010 року