Також 2007 року Дейвід Феруччі, керівник Департаменту семантичного аналізу та інтеграції в науково-дослідному центрі Вотсона компанії IBM у Йорктаун-Гайтсі, штат Нью-Йорк, разом зі своєю групою почав розробляти когнітивний комп’ютер Watson, про який веб-сайт HistoryofInformation.com написав, що це цільова комп’ютерна система, яка розширювала межі глибинних запитів і відповідей, глибокої аналітики й розуміння комп’ютером природної мови. Watson став першим когнітивним комп’ютером, що поєднав машинне навчання зі штучним інтелектом.
У 2007 році корпорація Intel2 уперше впровадила в мікрочипи некремнієві матеріали, відомі як МОП-структури (МДП-транзистори та транзистори з ізольованим затвором). Ця технічна інновація була надзвичайно важливою. Некремнієві матеріали вже використовували в інших частинах мікропроцесора, але їхнє впровадження у транзистор допоміг закону Мура – емпіричному спостереженню, що потужність мікрочипів буде подвоюватися приблизно кожні два роки, – і далі забезпечуватиме експоненціальне зростання потужності обчислення. Водночас побоювалися, що закон Мура вичерпав свої можливості з традиційними кремнієвими транзисторами.
«Упровадження некремнієвих матеріалів додало сил закону Мура, коли багато хто вже гадав, що він себе вичерпав», – сказав Садасіван Шанкар, який тоді працював у відділі створення нових матеріалів компанії Intel, а нині викладає матеріалознавство й обчислювальні науки в Гарвардському інституті інжинірингу та ужиткових наук. Коментуючи прорив, репортер The New York Times у Кремнієвій долині3 Джон Маркофф писав 27 січня 2007 року: «Intel, найбільший у світі виробник чипів, повністю переробив основний будівельний блок інформаційної доби й торував шлях для нового покоління швидших та енергоефективніших процесорів. Науковці компанії сказали, що цей поступ полягав у найзначущішій зміні матеріалів, які використовували для виробництва кремнієвих чипів, відколи Intel сорок років тому створив мікросхему». З усіх цих причин 2007 рік став «початком революції чистої енергії,