18+: Парафрази й переклади. Книга 1. Олексій Кононенко. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Олексій Кононенко
Издательство: Фолио
Серия:
Жанр произведения: Эротика, Секс
Год издания: 2018
isbn: 978-966-03-8170-4
Скачать книгу
Але…

      Які жінкам до шмиги прутні?

      У любощах, з усіх, що сутні,

      найнайприємніші які?

      – Жінки, що наче ружі гожі,

      єдна із єдною не схожі.

      Ну… Є високі, є низькі…

      Й розкішниці є різні, діво,

      так, як і пристрасть, і любов.

      Яка – гаряча і пестлива,

      в якій би – й шкворінь охолов.

      Чоловіки є ниці й путні,

      в них різна здатність, різні прутні,

      любов і ненависть… Ади,

      якщо у жінки близько матка,

      їй треба у такім випадку

      короткий прутень і твердий.

      Далеко матка – прутень довгий,

      твердий, до краю щоб зайшов.

      Звичайно, якщо жінка добра,

      тоді взаємність і любов.

      Лиха натура – то злягання

      ніяк не викличе кохання.

      Якщо ж гаряча і палка,

      потульна, щедра і пестлива —

      з такою є любов щаслива,

      без грубощів і нарікань.

      Якщо жона низького зросту,

      їй прутень значення не має,

      у любощах вона не постить,

      відверто, віддано кохає.

      Жінки високі зимні, штучні

      і норовливі, і бундючні,

      вони спалахують не вмить.

      Високо носяться, щоб знала,

      їм прутень треба досконалий,

      непросто їх задовольнить.

      Моє базікання, як повінь,

      а попри те, життя летить.

      От і скінчилась моя сповідь,

      за помилки Аллах простить.

      Чи я писала чесно, гарно,

      чи нерозважливо і марно,

      але не чую в тім вини,

      що змалювала дії й лики…

      Аллах Всевишній і Великий,

      найперший в тому рахівник.

Багрин (1-2-й, 13-14-й розділи) – Миргород (3-12-й розділи), березень 2017

      Олександр Пушкін

      Гавриіліада

      Цар Микита і сорок його дочок

      И к персям юным, изнывая,

      Главой усталою прильнуть:

      И, цепенея и рыдая,

      На лоне жизни, лоне рая

      Хотя минутку отдохнуть.

Тарас Шевченко. Тризна

      Гавриіліада

      Воістину єврейці молодій

      Я зичив би душевного спасіння.

      Прийди до мене, милий ангел мій,

      Прийми благословення як прозріння.

      Я у краси земної на посту!

      Люб’язних вуст усмішка задовільна —

      Царю небес і Господу-Христу —

      І віршоспів на лірі богомільній.

      Сумирних струн, можливо, врешті-решт

      Її візьмуть в полон церковні співи,

      І дух святий зійде на серце діви;

      Думок володар і сердечних веж.

      Шістнадцять літ, невинність і незнання,

      Скіс чорних брів, незайманих горбків

      Під полотном пружисте хвилювання,

      Нога кохання, білий ряд зубів…

      Навіщо ж ти, єврейко, усміхнулась,

      Нащо рум’янець личко фарбував?

      Ні, світку мій, ти, певно, обманулась:

      Я не тебе, – Марію описав.

      В полях, далеко від Єрусалима,

      На відстані від юних волоцюг

      (Яких