Радянська криптологія. Вадим Гребенников

її обробки. Було загострено питання щодо механізації даного процесу.

      У 1923 році в ОТБ був розроблений і, навіть, виготовлений діючий макет дискового шифратора. Більш докладні дані про нього відсутні, та й подальша розробка шифратора була припинена, тому що це відволікало фахівців від планової роботи термінового характеру. Після масових репресій 1937—1938 років в ОТБ та його наступної реорганізації зник і сам шифратор. Він, можливо, був просто знищений як не потрібний для людей, далеких від проблем криптології. Проте можна констатувати, що одна з перших спроб механізувати процес шифрування в Радянській республіці усе-таки відбулася.

      Наступна спроба ініціювати розгляд питання щодо створення вітчизняної шифрувальної машини була розпочата шифрувальниками-моряками на нараді у 2-му відділі Управління справами Народного комісаріату з військових і морських справ, що відбулася в січні 1929 року. До порядку денного серед інших було включене питання про «машинізацію» шифрування (термінологія того часу), ретельно підготовлений морськими шифрувальниками. У результаті детального обговорення було докладно з'ясоване, яку саме моряки хотіли б бачити першу шифрувальну машину. Підсумки наради занесли до протоколу, наприкінці якого потенційним розробникам запропонували заглянути у майбутнє: «…Вважати бажаним і найбільш прийнятним для кораблів флоту введення такої шифрувальної машини, що одночасно самошифрує і передає радіоапара-том…». Показово, що вже в 1929 році радянські моряки порушили питання про створення не просто машини попереднього шифрування, а машини лінійного шифрування.