Коли виникає страх або роздратування, треба подумати: що його спричиняє? У більшості випадків страх – це ментальна проекція. Коли я був молодим і жив у Поталі, там була одна дуже темна ділянка. Подейкували, що там є привиди. Проходячи повз неї, я щось відчував. Це була безперечна ментальна проекція.
– Ні, – промовив архієпископ з переляканим виразом обличчя. – Там були привиди, приятелю.
Далай-лама засміявся та сказав:
– Коли до тебе підходить скажений собака, гавкає на тебе і вишкіряється, ось коли треба боятися. Це не ментальна проекція. Отже, слід аналізувати причини страху. У випадку з роздратуванням ти часто бачиш когось і в тебе виникає ментальна проекція стосовно цієї особи, навіть якщо в неї нейтральний вираз обличчя. Так само, коли ти бачиш дії якоїсь людини, у тебе виникає ментальна проекція, навіть якщо її поведінка нейтральна. Тому треба запитати себе, чи має твоє роздратування реальне підґрунтя? Навіть якщо хтось тебе критикує або нападає на тебе, слід подумати: чому так сталося? Ця людина не була твоїм ворогом від народження. Певні обставини налаштували її проти тебе. Причин може бути багато, але зазвичай твоє ставлення є важливим чинником, який не можна ігнорувати. Ти розумієш, що це сталося тому, що колись ти викликав несхвалення в цієї особи певною своєю дією. Потім, коли ти усвідомлюєш власну роль у критиці або нападі іншої людини, твоє роздратування та злість автоматично слабшають. Ти також усвідомлюєш, що базова людська природа є доброю, співчутливою і що ця людина не хоче тобі зашкодити. Отже, ти бачиш, що людина почувається так через якесь непорозуміння або викривлену інформацію. Ти бачиш, що дії цієї людини зумовлені її руйнівними емоціями. Ти можеш розвинути в собі турботу, співчуття і навіть жаль через її біль і страждання: «Як сумно, що ця особа не контролює себе або відчуває такий негатив». Замість роздратування та злості ти жалієш іншу людину і турбуєшся про неї. Я кивнув і сказав:
– Проте інколи наше роздратування залежить не від інших людей, а від обставин, які ми не можемо контролювати. Наприклад, ми не здатні контролювати скасування польотів.
– Коли я був молодим і дуже хотів щось робити, – сказав Далай-лама, – мене сердили оголошення про затримку або скасування рейсу, і часом я спрямовував власну злість на пілота чи авіакомпанію. Перед тим як з’явилось авіасполучення між Дармсалою і Делі, я вирушав до Джамми, приблизно за чотири години їзди, щоб звідти вилетіти. Одного ранку всі пасажири вже були в літаку, коли оголосили, що рейс переноситься і нас усіх просять вийти з літака. Згодом мені сказали, що пілот не з’явився, оскільки минулого вечора