До пів на десяту від декількох ящиків пива, купи закусок і півдюжини пляшок лікеру залишилися самі спогади. Лампи над басейном надавали воді переливчастого зеленого відтінку, хтось увімкнув музику. Кеті, яка обожнювала танцювати, була на танцполі вже майже годину, аж раптом помітила, що Рамону тут зовсім не весело. Він самотньо стояв, притулившись до огорожі, що оточувала басейн, і дивився кудись у далечінь. Його силует у білих плавках, які скидалися на яскраву світлу смугу в чорнильній темряві ночі, здавався дуже відчуженим і самотнім водночас.
– Рамоне! – з хвилюванням промовила Кеті, підійшовши до нього і поклавши руку йому на плече. Він повільно повернувся і подивився на неї, і Кеті побачила, що він усміхається від її дотику. Вона обережно прибрала руку. – Чому ти тут сам-один?
– Мені потрібно було побути на самоті, щоб подумати. А в тебе такого ніколи не буває?
– Буває, – погодилася вона, – але зазвичай не під час вечірки.
– Нам не обов’язково бути тут, – багатозначно зауважив він.
Серце Кеті ледь відчутно затремтіло, але вона вирішила не звертати на це уваги.
– Хочеш потанцювати?
Він нахилив голову в бік динаміків, з яких лунав голос Нейла Даймонда.
– Коли я танцюю, то люблю тримати жінку в своїх обіймах, – відповів він. – Крім цього, я хотів би дочекатися своєї черги, щоб потанцювати з тобою.
– Рамоне, ти вмієш танцювати? – До цього Кеті була впевнена, що він не вміє, тому вона хотіла його навчити.
Відкинувши сигару, яка полетіла кудись убік, залишаючи за собою червону смугу, він сухо відповів:
– Так, Кеті, я вмію танцювати. Я вмію плавати. Я знаю, як зав’язувати шнурки на черевиках. У мене легкий акцент, який, очевидно, змушує тебе думати, що я неосвічений і дурний, але багатьом жінкам він подобається.
Кеті скам’яніла від роздратування. Задерши підборіддя, вона втупилася йому прямо в очі і сказала, дуже тихо, але дуже чітко:
– Йди до біса.
Вона різко розвернулася, щоб іти геть, але раптом зойкнула від несподіванки, коли Рамон ухопив її за руку і різко розвернув до себе.
Він сказав тремтячим від гніву голосом:
– Не смій розмовляти зі мною таким тоном і не лайся. Це тобі не личить.
– Я говоритиму з тобою так, як захочу, – відповіла Кеті, – і якщо інші жінки думають, що ти до біса привабливий, то вирушай до них.
Рамон поглянув у її блакитні очі, які палали від люті, і на горде красиве обличчя, і непрохана усмішка захоплення з’явилася на його обличчі.
– Маленька злючка, – тихенько засміявся він. – А коли злишся…
– Я ніяка не маленька! – палко перебила його Кеті. – Мій зріст – майже метр п’ятдесят п’ять. І якщо ти надумав сказати мені, наскільки я прекрасна в люті, то попереджаю тебе – я розсміюся тобі в обличчя. Чоловіки часто кажуть це жінкам, тому що чули це в якомусь безглуздому старому фільмі, і…
– Кеті, – видихнув Рамон, доторкнувшись