Твори для дітей: оповідання, казки, сценарії. Лідія Гулько. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Лідія Гулько
Издательство: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Серия:
Жанр произведения: Книги для детей: прочее
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
хлопчик.

      Він вибіг із хати. Зіткнувся з Марійкою.

      – Куди зібралася? – запитав сестру.

      – Не кудикай. У мене важлива справа – іспит. Я поспішаю.

      – У понеділок ніякої важливої справи не починай, бо в халепу вскочиш, – попередив сестру Дмитрик.

      – У халепу вскочу, якщо на іспит не з’явлюся, – змахнула рукою Марійка.

      У дворі Дмитрик бачить, що татко запускає двигун автомобіля.

      – У понеділок не варто вирушати в дорогу – нещастя трапиться, – повчав син батька.

      – Нещастя трапиться, коли лікар-ветеринар на роботу не з’явиться. Хворі тварини без лікаря – дійсно, нещастя, – відповів батько.

      Бабуся, йдучи двором, спіткнулася. Ціпка з рук випустила.

      – От невдача, – журиться старенька.

      – Якщо в понеділок щось не вдалося, то жди невдачі цілісінький тиждень, – каже Дмитрик, піднімаючи з трави ціпок.

      – А ти мені, дитинко, будеш допомагати. Невдачі злякаються і з нашого двору втечуть, – жартувала бабуся.

      На осонні Варка вмивала язиком кошенят. Дмитрик розсердився:

      – Що ти робиш? Хто в понеділок голову миє – той облисіє.

      – Синку, що ти таке говориш? Хіба лисі коти бувають? – озвалася мама.

      Увечері вся родина зібралася у вітальні. Вечірнє лагідне сонце заглядало у вікно і промінчиками голубило на столі пухкі пиріжки. А ще в домівці пахне смачним борщем. З миски до Дмитрика моргали червоні полуниці.

      За столом радісно й затишно. Кожен член родини розказував про те, що зробив за день.

      Мама хвалилася своїми успіхами:

      – Я переробила силу-силенну всякої роботи.

      – Це добре, доню, – каже дідусь. – Бо тільки ледар ховається від роботи, як собака від мух.

      – А я сьогодні вилікував хвору теличку і кабанчика, – сказав татко. – Хворобу треба вчасно лікувати. Згаяного часу й конем не наздоженеш.

      – Подивіться, рідненькі, який рушник вишила. З голубами і мальвами, – пишалася за свою працю бабуся. – Прикрашатиме вітальню, в якій відпочиваємо, переглядаємо фільми.

      – Для мене цей день був також вдалим, – хвалилася Марійка. – Я склала іспит на «відмінно».

      – Стільця мого бачили, якого змайстрував? Гарний та міцний, – тішився своєю роботою дідусь.

      – Виходить, понеділок – зовсім не тяжкий день, – вголос роздумував Дмитрик. – Але чому про понеділок стільки забобонних приповідок склали?

      – Це тому, що в давнину понеділок уявляли дідусем-перевізником. Він перевозить людські душі у країну померлих, – пояснив онукові дідусь. – А то дуже важка праця. Відтоді й і пішло: «Понеділок – тяжкий день».

      – Люди завжди щось вигадують, – усміхнулася бабуся, наче мальва з рушника. – Адже немає краю без звичаю.

13.08.2003

      Якщо кіт перескочить діжку з тістом, то…

1

      Чепуруха Варка вибрала сонячне місце і ретельно вилизувала себе. Лапкою терла смугасту мордочку, шорстким язичком порозчісувала шерстинки на хвості.

      На відміну від кішки Марійка безцільно никала подвір’ям і файно не виглядала. На ній рвані шорти