Ріццолі востаннє глибоко втягнула чисте повітря і штовхнула двері до наступного приміщення.
Вона знала, що на неї чекатимуть доктор Айлс і Корсак, але не очікувала, що Гебріел Дін також прийде. Він стояв по той бік столу для розтинів. Його сорочку й краватку прикривав білий халат. Обличчя Корсака явно свідчило про втому, він стояв, понуривши плечі, але агент Дін з вигляду не був ані виснаженим, ані пригніченим. Його свіже гарне обличчя псували хіба сутінкові тіні на підборідді. Він упевнено дивився на неї як людина, яка має повне право тут бути.
Під яскравим світлом ламп тіло здавалося ще моторошнішим, аніж кілька годин тому. З носа і рота й далі текла кров, лишаючи смуги на обличчі. Живіт роздуло так, ніби жінка була на останньому місяці вагітності. Під шкірою напнулися наповнені рідиною пухирці, а з деяких ділянок тулуба шкіра взагалі відшаровувалася. Під грудьми вона збрижилася, наче зім’ятий пергамент.
– Ви вже взяли відбитки, – зауважила Ріццолі, помітивши змащені чорнилом кінчики пальців.
– Щойно перед тим, як ви зайшли, – відповіла доктор Айлс, не відводячи погляду від візка з інструментами, який Йошима підкотив до столу. Айлс більше цікавилася мертвими, аніж живими, і, як завжди, не зважала, на емоційну напругу в залі.
– Щось удалося дізнатися, перш ніж ви змастили руки чорнилом?
– Ми здійснили зовнішній огляд, – сказав агент Дін. – Обрізали нігті. Обклеїли руки клейкою стрічкою і зняли її – можливо, знайдемо волокна.
– А коли ви сюди прибули, агенте Дін?
– Коли я приїхав, він був уже тут, – сказав Корсак. – Здається, у когось вигідніше місце в харчовому ланцюгу.
Якщо Корсак хотів підігріти її роздратування, йому це вдалося. Під нігтями в жертви можуть лишитися часточки шкіри нападника. У стиснутих кулаках інколи можна знайти нитки чи волосини. Огляд рук жертви – дуже важливий етап аутопсії. І вона його пропустила.
А Дін був присутній.
– Ми вже встановили особу, – сказала Айлс. – Знімки зубів Ґейл Їґер он там, на негатоскопі.
Ріццолі підійшла до негатоскопа й подивилася на плівки. Зуби світились, як маленькі моторошні надгробки на тлі чорної плівки.
– Стоматолог місіс Їґер торік ставив їй золоту коронку. Ось тут, номер двадцять. І пломби зі срібної