Свою першу збірку та дитяче оповідання «Рудько» підписав псевдонімом О. Лелека. Його поезія – це не замиловане оспівування традиційної атрибутики: квіточки, ясне сонечко, банальне кохання і т. п., його поезія відповідала його вольовій натурі, це поезія дії, наступу і боріння, інтелектуальна і вольова, вона виховувала цілісну натуру.
Тож і не дивно, що вчений і поет Олександр Кандиба-Ольжич у 1929 році стає членом Організації українських націоналістів. Особисто познайомившись у 1936 році з головою проводу Євгеном Коновальцем, він ідеологічно та філософськи обґрунтував роль героїчної свідомості у національно-визвольній боротьбі за свободу і незалежність України. Український народ має стати повноправним і єдиним господарем своєї землі, а для цього йому треба створити самостійну державу, яка визволить українців з чужих лабет, і щоб він став повноправною нацією.
Поет Ольжич стає одним з найактивніших членів ОУН, пізніше – заступником голови проводу. За дорученням ОУН бере участь у проголошенні демократичної Карпатської України, що була знищена згодом угорськими фашистами, які діяли у змові з Гітлером.
Паралельно з роботою в ОУН і поетичною творчістю завзято займається улюбленою археологією, публікує свої праці іноземними мовами. На запрошення Міжуніверситетського інституту в Римі проводить археологічні дослідження і в той же час встигає брати активну участь у боротьбі за незалежність Закарпатської України. Після загарбання Закарпаття Угорщиною побував у хортистській в’язниці.
Влітку 1943 року одружується з Катериною Білецькою, старшою донькою професора Білецького, яка пізніше напише про нього цінні спогади.
Устиг видати лише три збірки власних віршів, але які! Вихід кожної його збірки ставав подією в українській літературі. Тож цілком заслужено до нього прийшло визнання – уже як видатного поета, досі – відомого на той час ученого. Віра в ідею – головне кредо Ольжича. А ідея його – незалежна Україна. Ця віра й пульсує у всій творчості Олега Ольжича. До слова, сам він не надавав особливого значення власній поезії, бо головною справою власного життя вважав не поезію і навіть не науку, – боротьбу. Діяльність професійного революціонера. Під кінець тридцятих років у житті Олега Кандиби-Ольжича сталася різка зміна, перелом. Його літературна й наукова діяльність відійшла на другий план, на перший виходить революція, служіння Україні. Навіть літературний псевдонім його змінюється