Івасюка вішали Білозіра вбивають
Що ті хохлюги пісень завивають
Шию волячу не гнуть покірно
Буде тепер вам в землі білозірно…
Хрест Панька Куліша
Паньку Олельковичу, день добрий!
Який тобі наш куций світ?
Свій дар спізнілий, не хоробрий
Тобі несу я з пекла літ.
Колись блукав я тут студентом
Серед замшілих чагарів.
Хрестом затятим дисидентом
Мені ти в пам’яті горів.
Старим хрестом семиметровим,
Де літом припинали кіз,
З Мотронівки хрестом дубовим
Ти ріс затято і навскіс.
І збувся ти. Тебе вже знають.
Тобі вже трублять словеса.
Мені ж мотронівського краю
Хрестом твій голос нависа.
Він має силу повносилу,
Вона зацурана й проста:
І ти неси, ледачий сину,
І ти неси мого хреста…
Хрест із серпом і молотом
Я хрест несу з серпом і молотом.
Щодня зростає вагота
З проклятим тридцять третім голодом,
Що запечатані вуста…
Я хрест несу із Леонтовичем,
Пробитим кулею Чека,
Із тихим генієм поповичем —
У п’єсі він мене чека.
Я хрест несу із Сандормохом,
Що не дається – так болить.
Диявол там затявся з Богом,
Хто впав поверженим в ту мить?!
Душа розмолота, розколота
Бреде з хрестом, тупа й сліпа.
Не можу скинути я молота,
Не можу скинути серпа.
Колочені щоденним колотом
Жахаєм світ своїм горбом,
Бо мізки наші биті молотом,
Бо яйця січені серпом…
«Я – ганчірка у Божій руці…»
Я – ганчірка у Божій руці.
Я – не камінь з Божої пращі.
Мене зманювали манівці.
Біс поглинув літа найкращі.
Та я вийшов на магістраль.
Люті думи. Чорна робота,
Тож кинджаль мене чи не кинджаль
Ти, бабота, чи ти, парубота.
Я гостинець знаю твердий,
Знаю, як його твердь верстати,
Як обходити мури твердинь,
Вибухівкою смерть заверстати.
Ви ж заслинені в люті брудній,
Одна звивина, й та од кашкета,
Одробляєте трудодні,
Заробляєте на клеврета.
Я – ганчірка в Божій руці.
Я – не стяг, що звитягами гордий…
Тож підходьте, мужі-горобці,
Підставляйте замурзані морди…
Аллі Горській
Твоя пронизлива і біла,
Твоя розкотиста краса.
Моя земля – тяжка і мила.
Твої – далекі небеса…
Прости мене – від тебе сніг іде.
Прости мене – вже з неба пам’ять тане.
Прости мене – це серце молоде
Ридає з криком, дике і гортанне.
Прости мене. Я снігом упаду.
Прости мене. Я проклинаю