10. Пластун слухняний пластовій старшині.
11. Пластун пильний.
12. Пластун дбає про своє здоров’я.
13. Пластун любить красу і дбає про неї.
14. Пластун завжди доброї гадки.
Пластун Степан Бандера
Пластова присяга складалася співанням «Пластового обіту» та підписанням «Карти впису» (на жаль, першу облікову картку С. Бандери за 1922 р. виявити не вдалося), яку пластуни популярно називали «Пластовим словом чести». Завданням «Пласту», за словами С. Бандери, було плекати дух братерства серед своїх членів і виховувати їх за програмою скаутингу. Основним видом діяльності були мандрівки й табори, організовувані в околицях Стрия та в Карпатах. Після піврічної підготовки і виконання вимог першої пластової проби 26 лютого 1923 р. С. Бандера склав свою першу Пластову присягу:
Красу я і щастя по всій Україні
Ширитиму, власний забуду мій труд,
Щоб зір свій від праці при згорбленій спині
Підняв часом в небо мій втомлений Люд[4].
Дуже цікавий спогад про першу пластову мандрівку Степана Бандери 1923 р. до скель і урочищ в околиці села Бубнища в Карпатах (тепер скельно-печерний комплекс «Скелі Довбуша») написав Володимир Ерденберґер (Дуко): «Коли потрібно було вибратись на одну важкодоступну скельну ділянку, спостережливий і найменший ростом Стефко першим спромігся вилізти на неї, а відтак витягував наверх інших друзів. Біля вечірньої ватри він залюбки слухав з уст бойківських вівчарів народні перекази про легендарного опришка Олексу Довбуша та його побратимів. Вони поверталися з цієї мандрівки через гору Ключ, щоб спеціально оглянути місця боїв і могили українських січових стрільців».
12—14 липня 1924 р. С. Бандера взяв участь у першій обласній пластовій зустрічі на Писаному Камені. З 1 липня 1929 р. відбувся тритижневий мандрівний табір загону «Червона калина» за маршрутом крізь табір на гори Сокіл, Високу, Ігровище, Сивулю, Кливу, Попадю, Спіскову, Яворову, Кичеру, Мшану, Яйце, Людвиківку, Маґуру, Либохору, Маківку. У ньому взяли участь Степан Охримович, Володимир Ерденберґер, Степан Бандера, Богдан Чехут, Лев Сенишин, Осип Грицак, Ярослав Падох, Євген Пеленський, Роман Яримович, Ярослав Петріна, Осип Каратницький, Степан Янів, Іван Галій, Степан Ґеник, Михайло Грищишин, Осип Карачевський, Степан Новицький, Остап Верхола, Остап Савчинський, Володимир Дармохвал, Ярослав Спольський, Іван Стефанів.
Степан Бандера (2-й у другому ряді зліва) під час пластових мандрівок
Степан Бандера ходив із пластунами із загону «Червона калина» на панахиди, що відбувалися щороку в першу неділю серпня на могилах січових стрільців на горі Маківці. За спогадами Остапа Савчинського, саме там Степан Бандера дістав пластове псевдо Баба. Упродовж усієї мандрівки він жартував, а коли надходила найбільша тиша, починав співати: «Курінь є створений для нас, не треба нам бабів!» Саму атмосферу мандрівки Остап Савчинський