– Базовий підхід… очевидно, що вони…
– «Примітивний», ось який термін слід ужити. Фактично наука психологія здебільшого недорозвинена, а практика поведінкового аналізу перебуває на рівні френології[23]. Від початку психологія має справу з не дуже якісним матеріалом. Підіть на будь-який психологічний факультет у коледжі й погляньте на студентів і викладацький персонал: ентузіасти аматорських радіостанцій та інші недолугі спеціалісти з розладів особистості. Навряд вони належать до розумової еліти кампусу. «Організовані» та «неорганізовані»… Яке приземлене, буденне мислення.
– Як би ви змінили цю класифікацію?
– Я б не став її міняти.
– З приводу публікацій: я читала ваші статті про хірургічну залежність та правобічні й лівобічні вирази обличчя.
– Так, вони першокласні, – сказав доктор Лектер.
– Я теж так подумала, як і Джек Кроуфорд. Він звернув на них мою увагу. Це одна з причин, чому він так непокоїться, щоб ви…
– Кроуфорд-Стоїк непокоїться? Мабуть, він дуже зайнятий, якщо набирає собі помічників з лав студентів.
– Так, зайнятий, і він хоче…
– Зайнятий Баффало Біллом.
– Припускаю, що так.
– Ні, не «припускаю, що так». Офіцере Старлінг, ви знаєте напевне, що справа в Баффало Біллі. Я гадав, Джек Кроуфорд послав вас розпитати мене про нього.
– Ні.
– То ви не намагаєтеся манівцями підійти до цієї теми.
– Ні, я прийшла, бо нам потрібні ваші…
– Що вам відомо про Баффало Білла?
– Про нього взагалі небагато відомо.
– Газети щось випустили?
– Не думаю. Докторе Лектер, я не бачила жодних конфіденційних матеріалів у цій справі, моя робота полягає в тому…
– Скількома жінками послугувався Баффало Білл?
– Поліція знайшла п’ятьох.
– З усіх було знято шкіру?
– Частково так.
– У газетах ніколи не пояснювалось, звідки пішло його ім’я. Ви знаєте, чому його називають Баффало Біллом?
– Так.
– Розкажіть мені.
– Розкажу, якщо ви проглянете анкету.
– Прогляну, нехай. А тепер: чому?
– Усе почалося з невдалого жарту в «убивчому» відділі Канзас-Сіті.
– Так?
– Його назвали Баффало Біллом, бо він оббіловує жінок, наче бізонів[24].
Старлінг збагнула, що проміняла почуття страху на усвідомлення власного запроданства. З цих двох станів вона б радше обрала страх.
– Передайте мені анкету.
Старлінг проштовхнула в отвір синю секцію. Вона нерухомо сиділа, поки Лектер гортав сторінки. Тоді він опустив папери назад у тацю.
– Ох, офіцере Старлінг, невже ви гадаєте, що зможете препарувати мене за допомогою