великих і дивовижних звершень, старожитнім республікам і князівствам притаманних і тепер забутих, заслуговує на увагу звичай закладати скрізь нові землі й нові міста. Бо ніщо так не варте діяння доброго державця або добре упорядженої республіки, а також більшого пожитку для будь-якої провінції, ніж закладини нових земель, де люди дістають змогу надійно оборонятися і порати безпечно свої лани. Колись робити це було легко, бо старожитні мали звичку посилати в краї підбиті чи безлюдні нових мешканців – утворюючи так звані колонії. Завдяки цьому не лише виростали нові краї, але звитяжцеві було легше правити підбитими землями, пустовщина залюднювалася, і людність провінції розселялася по ній краще. А це вело до того, що, заживаючи більші життєві блага, люди плодилися швидше, були в наступі на ворога завзятіші, а в обороні стійкіші. Оскільки така поведенція сьогодні через лихе правління республіками і князівствами перевелася, чимало провінцій занепало, адже тільки такий лад забезпечував міць імперії та розмноження її людності. Міць досягається завдяки тому, що колонія, закладена державцем у вперше підкорених краях, – це своєрідна цитадель, пильний вартовий для утримання чужинців у послуху. Без цього жодна провінція не може замешкуватися цілком, з розумним розселенням мешканців. Бо не всі землі в ній однаково родючі й однаково благодатні, що веде в одному місці до перенаселення, а в іншому до безлюддя, і якщо не спосіб переселити люд звідти, де його подостатком, туди, де його брак, уся провінція зведеться ні на що: місця, де малолюддя, все більше пустішають, місця, де перенаселення, убожіють. Оскільки усунути таке безладдя сама природа не в силі, тут потрібно докласти рук: нездорові краї стають сприятливішими для людності, коли в них осідає сила-силенна людей, які, пораючи землю, роблять її плодючішою, а розпалюючи багаття, очищають повітря. Свідченням може бути Венеція, розташована в місцевості болотистій і нездоровій: переселення туди значної кількості людей уздоровило її. Піза через отруйні випари в повітрі не мала достатньої кількості мешканців, поки Генуя та її узбережжя не зазнали нашестя сарацинів. Через це нашестя в Пізу переселилося чимало вигнанців зі своєї батьківщини, і вона зробилася людною й могутньою. Відтоді як перевівся порядок закладати колонії, важче стало утримувати завойовані краї, нелюдні краї не заселяються, а перенаселені не можуть позбутися надміру людей. Ось чому у всьому світі, а надто в Італії, так багато країв, якщо порівнювати їх з давніми часами, збезлюдніли. А все це було і залишається наслідком того, що в державців немає прагнення до справжньої слави, а в республіках ладу, гідного хвали. Колись закладини колоній часто сприяли виникненню нових міст і постійній розбудові виниклих раніше. До таких міст належить Флоренція, витоки якої пішли від Ф'єзоле, а розбудову її забезпечили колоністи.
II
Видима річ, як це засвідчили Данте та Джованні Віддані, що мешканці Ф'єзоле, розташованого на шпилі гори, щоб зробити ринки його велелюднішими
