На той час економіка колись квітучої країни занепала внаслідок хижацького і недбалого господарювання іспанців. Австрія теж не дуже опікувалася проблемами бідної провінції.
У 1788 р. Брабант відмовився сплачувати податки австрійцям, що стало початком так званої Брабантської революції. У грудні вся територія провінції була звільнена. У січні 1790 р. було прого лошено створення Сполучених Бельгійських Штатів. Але на цьому етапі історичного розвитку Бельгії не судилося стати незалежною державою. Новий австрійський ерцгерцог Леопольд ІІ зумів приборкати непокірний край, і він знов опинився під владою Австрії.
Французька революція відродила надії бельгійців на свободу. У запеклій боротьбі між Австрією і Францією вони підтримували останню, але домоглися лише того, що у 1795 р. Їхня батьківщина увійшла до складу Франції. І знов бельгійці були примушені битися за чужі інтереси. Наполеонівські війни вимагали багато грошей та рекрутів.
Після поразки Наполеона під бельгійським містечком Ватерлоо у 1815 р. на Віденському конгресі було створено Нідерландське Королівство. До нього увійшли всі землі історичних Нідерландів. Але за два століття південь і північ колишньої єдиної країни вже не мали нічого спільного, що могло об’єднати їх у єдину державу. Король Вільгельм І свою економічну політику проводив на користь північної частини країни. Офіційною мовою королівства стала нідерландська, а південь розмовляв французькою та фламандською. Все це викликало велике обурення серед бельгійців. Уже в 1815 р. вони сформували Єдиний національний фронт, який став головним двигуном боротьби за незалежність. 25 серпня 1825 р. у Брюсселі та Льєжі почалися стихійні заворушення, які швидко перекинулися на південь країни. Внаслідок цього 1830 рік став роком утворення незалежної бельгійської держави. Королем Бельгії за згодою Франції та Англії став молодший син герцога Саксен-Кобургського Леопольд І. А в 1831 р. найбільші європейські країни оголосили Бельгію «незалежною і довічно нейтральною державою».
Наступні десятиріччя в історії молодої держави були відмічені бурхливим розвитком промисловості, і вона швидко вийшла на одне з перших місць серед промислово розвинених країн світу. Нащадок Леопольда І, Леопольд ІІ, усі свої зусилля спрямував на захоплення колоніальних володінь у Центральній Африці. Йому вдалося завоювати великі африканські території, які до 1960 р. мали назву Бельгійське Конго.
Але економічна стабільність і гарантії нейтралітету не врятували королівство від участі у воєнних діях під час Першої світової війни. Воно стало однією з перших її жертв. 3 серпня 1914 р. німецький уряд оголосив Бельгії ультиматум з вимогою надати німецьким військам можливість пройти через її територію до Франції. Бельгійський уряд відмовився. Вже через два дні німці окупували сусідку і жорстоко подавили