Вольтер працював над новою книжкою і наказав слугам нікого до себе не впускати. I ось до нього у двері постукав якийсь чоловік. Слуга відповів, що пана Вольтера немає вдома і повернеться він дуже пізно.
– Я зачекаю, – відповів гість і залишився коло дверей.
– Я хворий, – подав голос Вольтер, коли почув, що візитер не збирається йти.
– Я швидко поставлю вас на ноги, замолоду я вивчав медицину!
– Я помер! – вигукнув Вольтер.
– Тоді я поклонюся вашому праху, відслужу панахиду і, з вашого дозволу, поховаю вас.
Після цієї репліки Вольтер з цікавістю подивився на дотепного гостя. Але вирішив залишити за собою останнє слово:
– Що ж, заходьте, тільки за вхід до мого будинку я беру шість су.
– Ось вам дванадцять, я прийду ще й завтра.
Вольтер розсміявся й простягнув гостю руку. Це був знаменитий історик Гібон.
Коли Бенджамін Франклін був послом США у Франції, його часто запрошували на звані обіди. Посол ще не дуже добре розумів французьку мову. І ось на одному з обідів він про щось замислився, а щоб не здатися нечемним, просто вирішив аплодувати разом з усіма присутніми. Раптом після чергових, особливо бурхливих, оплесків Франклін помітив, що всі присутні сміються і дивляться на нього. Він спитав у свого сусіда, у чому справа. Той відповів: «У щойно вимовленому тості говорилося про те, що ви прекрасний дипломат і дуже скромна людина».
Портрет графа Н. Д. Гур’єва. Худ. Ж.-0. Д. Енгр
Нільс Бор ніколи різко не критикував доповідачів, і його ввічливість була всім добре відома. Один фізик був дуже засмучений після свого виступу на семінарі. Коли в нього поцікавилися, що трапилося, він відповів: «Сталася біда, професор Бор сказав, “це дуже цікаво”».
Якось англійський посол побачив, що Авраам Лінкольн власноруч чистить черевики. Він не зміг стримати свого подиву:
– Пане президент! Ви чистите собі черевики?!
– Так, – спокійно відповів Лінкольн. – А ви кому?
Колишній міністр внутрішніх справ Росії, вельможа часів Катерини II князь Олексій Борисович Куракін був настільки педантичним щодо питань етикету, що нерідко доходив до безглуздя. Так, він звільнив свого старого домашнього лікаря лише за те, що той насмілився вночі, під час загострення хвороби князя, з’явитися не у фраці.
II
Навколо світу
Колись світ здавався людям величезним. Але що далі, то меншим він ставав. Спочатку люди почали подорожувати по ріках або верхи на приручених тваринах, потім виникла писемність, за нею – книги, листи. Далі – телефон, телеграф… Сьогодні людина може сісти в літак і через кілька годин опинитися не просто в іншій країні, а й на іншому континенті. Поява телебачення сприяє тому, що мешканці різних країн можуть власними очима побачити життя в далеких країнах. Культури поступово запозичують одна в одної деякі звичаї, традиції, свята. Внаслідок цього відбувається поступове стирання кордонів між ними.