Кращі твори (збірник). Леся Українка. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Леся Українка
Издательство: ДП с иностранными инвестициями ""Книжный Клуб ""Клуб Семейного Досуга""
Серия:
Жанр произведения: Зарубежные стихи
Год издания: 0
isbn: 978-966-14-2350-2, 978-966-14-3021-0, 978-966-14-3024-1, 978-966-14-3025-8, 978-966-14-3023-4, 978-966-14-3022-7
Скачать книгу
люди! слухайте! сюди, стороже!

      Вибігають вартові вояки і помагають Поліксені утримати Кассандру.

      Кассандра Лишіть мене! Його, його рятуйте!

      1‑й вартовий

      Кого?

      Кассандра Долона! Там його мордують.

      2‑й вартовий

      Де?

      Кассандра Там, у полі. Ой рятуйте, люди!

      Скоріш біжіть!

      1‑й вартовий

      Царівно, ми не можем, –

      нас тільки двоє! У ворожий табор

      побігли б ми хіба на певну згубу.

      Кассандра Та де ж ті всі троянці? поховались?

      чи неживі? Гей, люди! люди! люди!!

      Починають збігатись на майдан люди.

      Поліксена Вже люди йдуть.

      Кассандра Пустіть мене!

      (Несамовито пручається, далі одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом.)

      Вже пізно!..

      Деїфоб і Гелен (брати Кассандрині, надійшли з людьми і, взявши за руки, хотять звести Кассандру з брами)

      Ходи додому, сестро!

      Кассандра (відпихає їх)

      Гетьте! гетьте!

      Се ви його убили!

      (Раптом стишується і говорить зовсім убитим голосом.)

      Ні, се я…

      (Покірно дає себе вести і йде, ледве переступаючи, так, що її більше несуть, ніж ведуть.)

      Місяць ховається за хмару, і темна купка людей, що веде Кассандру попід муром, ледве мріє, а далі зливається з глибокою тінню від храму.

V

      Покій Кассандри. Нема нікого.

      Деїфоб (ввіходить)

      Кассандро! сестро! де се ти? Рабині!

      (Плеще в долоні і гукає.)

      Рабині, гей!

      З сусіднього покою увіходить рабиня старенька.

      Рабиня Що, владарю?

      Деїфоб Та що се,

      невже моя сестра служниць не має,

      що й не докличешся нікого?

      Рабиня Вжеж,

      пророчиця рабинь всіх розпустила,

      казала: годі вже тих царських звичок,

      час привикати без рабинь до праці,

      бо хутко здасться.

      Деїфоб От нові ще примхи!

      А ти чия?

      Рабиня Царівни Поліксени.

      Деїфоб Ну, все одно, піди поклич сестру.

      Рабиня Котору? Поліксену?

      Деїфоб Ні, Кассандру,

      та хутко.

      Рабиня (йде воркотячи)

      Хутко! бач, який швидкий.

      Старі вже ноги в мене, де тут хутко…

      (На порозі.)

      Та он вона й сама… Царівно, швидше –

      там братик дожидається…

      (Виходить.)

      Кассандра (з кужілкою за поясом і з веретеном іде, прядучи)

      Вітаю.

      Деїфоб І що ти справді вигадала, сестро?

      Рабинь всіх розпустила, а сама

      кужілки з рук не випускаєш.

      Кассандра Брате,

      воно завчасу краще привикати

      до неминучого.

      Деїфоб Се рабська мова!

      Царівна так би не сказала зроду.

      Кассандра А що ж казати?

      Деїфоб «Або царювати,

      або загинути!»

      Кассандра Ми всі загинем,

      та не царюючи.

      Деїфоб Дай спокій, сестро,

      і не частуй