– Ти вже не сердишся на мене? – хлопець з ніжністю дивився на Лару.
– Не впевнена, якщо чесно: я відчуваю тривогу, бо не знаю, чого ще можна від тебе сподіватися.
– Ти мене боїшся? – здивувався Ясин.
– Ні, ти не зрозумів, – Лара засміялася, – просто всі ці ваші звичаї, закони і традиції… все не так як у нас.
Він узяв її за руку та уважно подивився на дівчину:
– Ларо, якщо ти не готова, я піду ночувати до друзів, – і Ясин поцілував їй руку. Вона вдячно посміхнулася у відповідь.
Вони випили по два напої, дівчина відчула легке сп'яніння і її напруга почала потроху випаровуватися. Лара з Ясином чудово провели вечір, розмовляючи на різні теми, лише вона постійно відчувала на собі його пекучий погляд і це її бентежило. Дорогою назад у таксі хлопець ніжно гладив її руку і крадькома цілував у плече. Лара шикала на нього, киваючи на таксиста й імітуючи руки в наручниках, натякючи на ареш поліцією нравів. Він весело сміявся, але продовжував. Нарешті вони зайшли у квартиру, Ясин зупинився на порозі.
– Завтра в нас запланована екскурсія на квадрациклах у пустелі, але це після обіду, тож у тебе буде час добре відпочити. Якщо хочеш піти в басейн, то на журнальному столику є пластикова картка, за якою можеш піти в будь-який басейн у компаунді. Рушник можеш не брати, тобі видадуть.
– А як же ти? Не підеш зі мною? – вирвалося в неї з жалем.
Він узяв її за руку і притягнув до себе, дивлячись їй прямо в очі:
– Це залежить від твого бажання. Я ж сказав, що готовий бути з тобою 24 години на добу всі 7 днів… і все життя, що залишилося.
Він нахилився і почав повільно цілувати її плечі та шию, а руки пірнули під блузу і ледь відчутними рухами пальців пестили шкіру на спині, викликаючи тремтіння. Лара не знала, що робити, у ній вже палав вогонь бажання.
– Хабібті, якщо ти не хочеш бути зі мною і в тебе в цьому немає сумнівів, я мовчки прийму це, і ми залишимося просто друзями. Але якщо сумніви є, і ти думаєш, що це рано чи пізно станеться, тоді навіщо втрачати наш дорогоцінний час, якого так мало! Адже ми навіть не знаємо, коли побачимося наступного разу. Навіщо відмовляти собі бути щасливими? – і він пристрасно поцілував Лару глибоким довгим поцілунком.
У дівчини підкосилися ноги, а він легко підхопив її на руки, продовжуючи стояти біля дверей.
– То що мені накажеш робити, моя дружино?
Вона обхопила його шию руками й тихо промовила:
– Будь зі мною.
***
Уранці Лара прокинулася від приємного запаху свіжозвареної кави. Загорнувшись у простирадло, вона хотіла встати в пошуках одягу, але тут