Та, котра біжить по граблях. Лара Білянська. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Лара Білянська
Издательство: Издательские решения
Серия:
Жанр произведения:
Год издания: 0
isbn: 9785006718340
Скачать книгу
для його віку, але й доволі умілим, чим дуже здивував Лару. Своєю безпосередністю він зачепив у ній ту тваринну пристрасть, яка зазвичай ховається так глибоко всередині, що й не всі здогадуються про її існування. Ясин розбудив у ній її жіночу сутність, яку вона так довго приховувала. Лара більше не соромилася бути самою собою у своїх бажаннях і фантазіях, а він охоче їй слідував, і дівчину сповнило відчуття, що вони – одне ціле, настільки все було гармонійно.

      Лара мимоволі згадувала Марка, який чомусь завжди соромився своєї наготи та й їй прищепив певні комплекси. Наприклад, одного разу вона купила й одягла гарну сексуальну спідню білизну з мереживними панчохами, щоб потішити чоловіка, але його реакція її приголомшила: «Терміново зніми з себе все це, ти мені в такому вигляді нагадуєш повію!» Лара після цього і сексом займалася, як пуританка, щоб чоловік не запідозрив у ній вульгарності, приховуючи свої справжні бажання. З Ясином вона почувалася повністю розкутою і відкинула непотрібну сором'язливість, отримуючи від сексу все те, що по праву їй належить. До речі, вже наступного дня він подарував Ларі дуже сексуальну домашню сукню: за словами Ясина, єгипетські жінки носять таке вбрання в домашній обстановці, щоб викликати в чоловіка бажання. Дівчина розсміялася і сказала, що на даному етапі їй терміново необхідна сукня, яка хоча б трохи знижувала у чоловіка бажання, але подарунок все ж приміряла, чим і поплатилася: на чергову вечірню прогулянку вони вже не пішли.

      Лара з Ясином ще їздили в монастир Святої Катерини і провели ввесь день в аквапарку, де вона використала місячний запас сонцезахисного крему, боячись навіть найменшого натяку на засмагу. У день свого народження Ясин познайомив її з кількома друзями і навіть дав навіщось поговорити телефоном з одним із братів, який знав англійською всього кілька слів. Зустрічалися вони також і з Аделем.

      Настав день від'їзду. Лара ходила кімнатою та складала речі, а Ясин лежав на ліжку, спостерігаючи за нею. І раптом промовив:

      – Твій чоловік просто божевільний.

      Лара застигла на місці від несподіванки.

      – Як він не розуміє, наскільки йому пощастило?! Як я йому заздрю! – Ясин сів на ліжку та звісив голову.

      Вона підійшла та погладила його по волоссю, а він обійняв її за ноги і сидів так кілька хвилин. Коли хлопець підняв обличчя, його очі зрадницьки блищали.

      – Обіцяй, що не забудеш мене! – Лара нахилилася і поцілувала його в губи, по її щоках текли сльози.

      В аеропорт їхали майже мовчки, кожен по-своєму переживаючи момент розставання. Ясин провів її до митного контролю, міцно обійняв і рвучко пішов геть, не обертаючись. Усі слова любові та прощання були сказані раніше. Лара зітхнула і пішла на контроль. У черзі на чек-ін стояли переважно ті самі туристи, з якими вона летіла сюди. Усі були засмаглі, а деякі навіть доволі обгоріли на сонці. Один хлопець, видно добрий жартівник, раптом сказав Ларі:

      – Дівчино,