На спектаклі «Грек Зорба»
Котилася торба
з високого горба —
Там роман «Грек Зорба»
Був!
Котилася торба
З високого горба —
Славний фільм «Грек Зорба»
Був!
Котилася торба
з високого горба —
Вже спектакль «Грек Зорба»
Є!
Віталій Малахов
за єдиним махом
Фільм той перевершив —
Вже!
Режисером Зорби
Як верблюд двогорбий
вантажі вергає
Хай Бог помагає —
Хай!
Славний Хостікоєв
Дивних див накоїв
Мене обеззброїв
Геть!
А Сумська Наталя,
Віртуозна краля.
Вже по Кайдашисі
заздрісниці: лисі —
Глянь!
Нас у раж ввігнали.
Ми на вас запали.
Всі ми стали греки
від кризи та спеки —
Жах!
Тож спектаклю слава.
Малахову – браво!
Є ще в Хостікоєва
Витримка героєва
І снага Енеєва
І любов Антеєва —
А що є то є!..
♦♦♦
Що воно за дивний пан
Доминік отой Стросс-кан
Що ґвалтує кожну дівку
Із Нью-Йорку покоївку
Вдома теж соціалістку
Може б виписав повістку
І на нашу прогресивну
Докторовану і дивну
Що воно за дивний пан
Доминік отой Стросс-кан
Що тасує наче карти
І твої й мої мільярди
Кому схоче тому й дасть
Світова така напасть
Та за ним крізь жалюзі
Уже стежить Саркозі
Що воно за дивний пан
Доминік отой Стросс-кан
Забаглося в президенти
А там вищі дивіденди
Там тебе поставлять раком
І вживуть тебе зі смаком
Хоч орай а хоч ори
Планку сексу догори
Оратаніє.
Найвищі гості
Знак неба: біле птаство лебедине
У перший березіль мені уперше лине.
Який небесний клекотливий ключ
Весну відкрив і зняв зими обруч.
Так високо! В безтямній високості
Куди ви прагнете, мої найвищі гості?
Я вас почув – взяв березневу свічку,
Прогнати зиму я іду в капличку.
Дух неба сповнив – лебедино біло,
Аж серце з високості заболіло.
На мить майнули – і за мить пропали.
І вічністю в душі навіки стали…
Найвищі гості були нині в мене.
Щось випадкове а чи щось знаменне?
Оця небесна доля березоля.
Якби й мені така світилась доля,
Така висока, чиста і небесна,
Пропала