SатирикоN (Pro i contra). Іван Драч. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Іван Драч
Издательство: ""Издательство Фолио""
Серия:
Жанр произведения: Поэзия
Год издания: 2015
isbn: 978-966-03-7360-0
Скачать книгу
сміливості вдома

      Вихилив дозу,

      Не забув і зарплату.

      Професор:

      – Будеш живий! Не тепер, а тоді…

      Негайно лягати, бо бути біді.

      Чи маю

      я

      рацію?!

      Негайно

      на операцію!..

      ♦♦♦

      Молодиця. Нівроку собі молодиця.

      В якій би міг на ніч заблудиться.

      Стриже мені кучері між ногами.

      Які лоскітливі гами —

      Готує до операції.

      Радість серед прострації,

      А де ж стидоба? А де сорома?

      Просто – нема…

      …Розпанахав животяру. Покулупався.

      – Полковнича аденома. Субчик попався.

      А я генеральську сьогодні вже одбатав.

      Пішло та поїхало – комсостав!..

      Халатне ставлення

      Двадцять халатів не на Бессарабці.

      Знов понеділок, човгають капці.

      Маски задраєні. Йде професура.

      Всі очі на тебе. Знайома фрезура.

      А поміж ними пані з косою,

      Спішить, бо не знає ні миті простою.

      Скелет із косою, з отою, що косить.

      Може, кирпатої з тебе вже досить?

      Найбільше ж тебе облягли сорома,

      Ти ж голий лежиш, навіть плавок нема,

      І припнутий корінь твій, кореневище

      Донизу вагою, бо пнеться все вище,

      А ядра підняті (так служба веліла)

      З тремтячого твого нещасного тіла…

      Це ж хто підхіхікує, хто це хихоче?

      Як ти заплутався, друже мій, хлопче,

      Очі сміються в палких молодиць,

      Що ниць вилітали з пахучих спідниць.

      Тепер вони зверху, в халатах халатні…

      Чи ти боєздатний? Вони боєздатні…

      Професор розводить у скрусі руками.

      Буває ж таке! Практикуєм роками,

      А тут щось не вийшло. Невдалий момент!

      Рішуче наступимо на сентимент!

      Пробити попробуєм механічно.

      Дививсь академік на нього критично.

      Я знав, що усе на мені окошиться.

      Дивилась професорка, славна лошиця,

      Кирпата з косою скелетом трясла,

      Й сестричка була з Домонтова села.

      «Давай, пробивайте», – сказав так синкліт,

      Й кирпата косою махнула як слід…

      ♦♦♦

      Вона лиш в палату – сміх без причини:

      Всім слухать мене – вище яйця мужчини!

      Всім слухать мене – корінця одтягнути

      А яйця підняти як хочете бути

      Знову при ділі – шануйте ядра

      Так вчила Цезаря Клеопатра

      Так вчили індуси у Камасутрі

      Вони ж були ловкі і хитромудрі

      Синочок, не смійся, тобі я поправлю,

      Твоє причандалля тобі переставлю…

      А ти депутат починайся із дна ти

      Мені ти не хочеш підняти зарплати

      То хай в тебе корінь не підніметься

      Он бач одвернувся – уже він і дметься!

      Тож вище мужчини – не голови яйця!

      Нехай молодиці ще ними пограються

      Бо кожна свого перелюбчика варта

      Бо кожна чекає свойого більярда…

      Сміється регоче медсестра з Домонтова

      Аби