Берія нервово мовчав, чекаючи на запитання. Сталін довго ходив мовчки, нарешті сказав:
– Так які спільні з німцями офіційні заходи проводяться в Москві, товаришу Берія? – говорив повільно, як завжди, ніби обдумуючи кожне слово.
– Із більш-менш серйозних тільки виставка німецьких художників, – браво відрапортував той.
І відразу зіщулився, побачивши, як обличчя генсека посіріло, а кошлаті брови насупилися:
– Лаврентію, ти ідіот, нікчема, брудний черв’як! – Сталін долонею правої руки вдарив по столу, люлька, яку він впустив, відлетіла на середину стола. – Скільки їх?
– Кого, товаришу Сталін?
– Художників! – майже крикнув Сталін.
– Близько тридцяти, – Берія був ошелешений цим незрозумілим йому спалахом гніву.
– Тридцять! Цвіт німецької нації! Де вони живуть?!
– Хто, товаришу Сталін? – думки Берії через крик Сталіна почали рухатися повільніше.
– Німецькі художники, делегація, твою мать!
– У готелі, – Берія зіщулився ще сильніше, все ще не розуміючи причину гніву вождя.
– Виставити охорону! І якщо хоч одна волосина впаде з якогось німецького художнього світила, я тебе розстріляю. І посиль охорону німецького посольства.
– Кобо, з посольством я згоден, але що таке якісь художники?.
Сталін уважно подивився на Берію. Він вирішив не говорити Берії про інформацію, яку зранку отримав від Молотова, про можливий напад на делегацію німецьких художників. НКВС має сам добувати інформацію. Тоді він зможе порівняти її з інформацією Наркомінсправ.
– Адольф сам вважає себе художником. Тобі, товаришу Берія, це, можливо, невідомо? Для нього «якийсь художник» дорожчий за Шуленбурга, – у голосі Сталіна була крига.
Цілком таємно.
ІНО НКВС
Представник прадавнього німецького дворянського роду, що веде свій початок від лицаря-хрестоносця Вернера фон дер Шуленбурга, убитого в 1119 році.
З 1934 року посол Німеччини в Москві. Був одним з ініціаторів німецько-радянського політичного зближення та прихильником зовнішньополітичного курсу Бісмарка, який уважав, що головною помилкою Німеччини може бути війна з Росією. Брав участь у підписанні німецько-радянського пакту про ненапад, а також договору про дружбу та кордони.
– Але навіщо охорона? –