Веселітеся, яко з нами Бог.
Це час виповняється, це Син посилається!
Це літам прийшла кончина, це Бог посилає Сина.
День приходить, Діва родить.
Веселітеся, яко з нами Бог!
Обіцяний пророками, отчими нароками,
Рішить в посліднії літа печать нового завіта.
Дух свободи всім нам родить.
Веселітеся, яко з нами Бог!
Даниїлів каменю,[62] із купини пламеню![63]
Несіченний одпадаєш, хоч вогонь – не спопеляєш.
Це наш камінь, це наш пламень!
Веселітеся, яко з нами Бог!
Рости ж благодатію, новий наш ходатаю!
Рости, доки зможеш стати, щоб спалити супостати.
Щоб вселенна вже спасенна
Звеселяла всіх, яко з нами Бог!
Ми ж тобі, рожденному, гостеві блаженному,
Всіх серця нас одкриваєм, в дім душевний зазиваєм,
І співаєм, і гукаєм,
Звеселяємось, яко з нами Бог!
Тайна дивна і преславна!
Це вертеп замість небес!
Діва херувимів главна
І престолів вишніх днесь.
Вмістить і небо небес.
О, блаженні тії очі,
Що на тайну цюю зрять,
Що їм в злій мирській півночі
Бога вказує зоря.
Ангельський ум тайну видить,
А плотський муж ненавидить,
Та бо всім їм буйство є.
Ми ж оцей секрет небесний
Серцем запальним чтимо
І, як скот той безсловесний,
Сіно з-під Христа їмо,
Доки аж, в мужів спасенних
Зрісши, зможемо блаженно
Бога сущого пізнать.
Всякому городу нрав і права,
Всяка іміє свій ум голова,
Всякому серцю любов своя є,
Всякому горлу смакує своє.
Мені одна лиш у світі думá,
Мені одне лиш не йде з ума.
Тре для чинів угли панські Петро,
Федька-купець загрібає добро,
Той зводить дім свій на новий манір,
Той все в процентах, будь ласка, повір.
Мені одна лиш у світі думá,
Мені одне лиш не йде з ума.
Той безугавно купує ґрунти,
Цей чужоземні заводить скоти,
Ті до ловитви привчають собак,
В цих шумить дім од гостей, як кабак.
Мені одна лиш у світі думá,
Мені одне лиш не йде з ума.
Строїть на свій лад юриста права,
З диспут студенту тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин[66] Амур,[67]
Всякому голову мучить свій дур.
Мені