– А-а-а… Значить, вже трохи краще…
– Уявляєш, у всіх на весіллях крадуть наречених, а у мене вкрали тещу!
– Ну!?
– Більше дорогих подарунків не було.
Теща приїхала в гості… Зять кличе сина:
– Пам'ятаєш, ти просив минулого року бубон, а в цьому році хотів дудку? Так ось, завтра ми купимо і бубон, і дудку!
Жінка під час пожежі отримала страшні опіки. Шкіру для пересадки, звичайно, брали у чоловіка. На обличчя – найніжнішу, із гепи. Жінка трохи оклигала, роздивилася на себе у дзеркало і до чоловіка:
– Любий! Я навіть не знаю, як тобі дякувати!
– Не варто, люба. Найкраща для мене подяка – бачити, як твоя ненька цілує тебе в щічку!
Теща замріяно розповідає зятю про своє минуле:
– Коли я була молодою – я була дурненькою, наївною і навіть негарною…
– Мамо, ви прекрасно збереглися.
– Алло! Швидка допомога?!
– Ні! Ви помилились!
– А-а-а! Вибачте, будь ласка!
– Нічого, буває!
– Ні, ні, правда, вибачте! Розумієте, у мене теща помирає, кожна секунда на вагу золота, отож, поспішаючи, мабуть, і помилився. Але ж ви не ображаєтесь? Правда-правда? Ні, мабуть-таки, ображаєтесь? У вас голос якийсь пригнічений… Ні? Чесно ні? Чесно-пречесно?! Ну, добре. До побачення. Ще раз вибачте. Не ображайтесь…
Теща запитує у зятя:
– Що це у вас в каструлі було таке чорне, ледве відмила?
– Де? А… Це так… Тефлонове покриття.
На прийомі у психіатра.
– Лікарю, я кожної ночі бачу один і той же жахливий сон: мою тещу з крокодилом на повідку. Ви тільки уявіть собі ці хижі гострі зуби, холодні ненависні очі!..
– Це дійсно жахливо!
– Чекайте, я вам ще про крокодила не розказав!
– Чому ви так сумуєте?
– Я вже рік не бачила свого зятя!
– Заспокойтеся! Що ж ви тільки про себе й думаєте? Адже це був найщасливіший рік його життя!
У коридорі лікарні, поруч з операційною, нервово тупцює чоловік. Через дві години з операційної виходить втомлений хірург:
– У мене для вас погана новина… Я нічого не міг зробити… Ваша мати…
Чоловік перебиває:
– Теща!
Хірург:
– У мене для вас гарна новина…
– Завтра до нас приїде моя мама!
Мовчання…
– Ненадовго, лише на пару тижнів.
Мовчання…
– Ти чув, що я сказала?
Мовчання…
– От і добре. Я знала, що ти не будеш сердитися…
Зітхання…
– І не треба на мене кричати!
Теща до зятя:
– Пора за розум братися, не все пити…
Зять:
– Треба й похмелятися!
Теща:
– А з похмілля…
Зять:
– Знову на весілля!
Два приятелі зустрічаються у ветлікарні.
– Що сталося з твоїм псом?
– Та ось, тещу вкусив.
– Ти що, усипляти його зібрався?
– Ні! Просто зроблю собаці прививку від сказу.
Зять лестить тещі літнього віку,