В аеропорту Праги його зустріли Йован і два охоронці.
– Вітаю, друже! Сподіваюся, добре летів? – радісно вигукнув Йован. – Ну й кашу ти заварив, брате!
– Йоване, відвези мене додому, – попросив Роберт схвильовано, – я не можу ніяк зв'язатися з Хлоєю.
– Роланд наказав везти тебе до офісу негайно, – заперечив Йован. – Я все перевірив, Хлої там немає, і будинок з охоронної сигналізації вже три дні не знімали.
В автомобілі Роберт не вимовив ані слова, усі його думки були про останнє сновиддя. Такого щільного зближення зі світом сновидіння раніше не було жодного разу. Здавалося, що саме він знаходився у тій кімнаті разом із Амандою. І що найдивніше, спілкуючись на тому боці з Амандою, він чудесно пам'ятав це життя і себе в ньому. Це не тільки нівелювало всі його марні пошуки самого себе, а й показувало, наскільки зараз він далекий від істини. Окрім цього, він був украй утомленим, бо в літаку так і не вдалося поспати.
«Треба якнайшвидше знайти психолога, щоб вирішити все раз і назавжди, – подумав Роберт. – І Хлою. Куди вона могла запропаститися, що могло трапитися?»
Він спробував ще кілька разів до неї додзвонитися, але безрезультатно.
Раптом автомобіль зупинився, і Йован по-дружньому сказав:
– Давай, але недовго, нас чекають. О’кей?
Роберт тільки зараз помітив, що вони під'їхали до його будинку, і швидко отямився.
– Я швидко, Йоване. Спасибі тобі, – промовив Роберт і вийшов з автомобіля.
Йован пильно спостерігав за ним.
У будинку спалахнуло світло. Але за кілька хвилин Роберт з пригніченим виглядом вийшов і мовчки сів до авто.
На запитання Йована про Хлою Роберт не відповів, а тільки заперечно похитав головою.
Діставшись до офісу, Роберт одразу попрямував до кабінету Роланда.
– З прибуттям, пане поліглот! – Роланд виглядав стривоженим, утомленим, але всім своїм виглядом намагався показати, що щиро радий бачити Роберта. – Ти просто блискуче спрацював!
– Дякую, Роланде. Але мені здається, що роботу ще не закінчено, – Роберт говорив повільно і втомлено.
– Тож, розповідай усе спокійно і послідовно, – запропонував Роланд. – А потім – додому добре виспатися.
Роберт детально розповів про події в Лондоні. Наприкінці, трохи подумавши, він попросив:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.