Є в мене сила тайників,
Давно закопаних скарбів —
Там треба буде дещо взяти.
Невеличка чистенька кімната.
М а р ґ а р и т а
(заплітаючи і підв'язуючи коси)
Щó б я дала, щоб хто сказав,
Який то пан мене займав!
Такий у нього пишний вид,
Одразу знать вельможний рід —
Це мов написано на чóлі,
А то б не давав собі так волі.
(Виходить).
М е ф і с т о ф е л ь, Ф а у с т.
М е ф і с т о ф е л ь
Сюди, та тихше, ось сюди!
Ф а у с т
(постоявши хвилю мовчки)
Тепер іди й надворі жди!
М е ф і с т о ф е л ь
(обнишпорив очима кімнату)
В дівчат так чисто не завжди.
(Виходить).
Ф а у с т
(оглядається кругом)
Привіт оселі цій святій,
Що мріє в зáстумі півтьми!
Скропляючись в ясній росі надій,
Кохання біль, у серці защеми!
Який тут спокій і порядок,
Яке довілля і звичáй!
В цій бідноті – який достаток!
В цій тісноті – який розкішний рай!
(Кидається в шкіряне крісло край ліжка).
Прийми й мене, як за старих часів
Приймав других, з утіхою й журбою.
Як часто він, цей любий трон батьків,
Обвішувавсь дрібною дітворою!
І мила, може, тут, у зграї щебетух,
За різдвяний удячна подарунок,
Дідусику несла свій поцілунок.
Я чую, дівчино, тут дух
Хазяйновитости витає;
Як мати, він тебе щодня навчає
Стіл чепурно обрусом застелить,
Узорчасто піском долівку притрусить.
О мила рученько! Подбай,
І ти з хатини зробиш рай.
А тут!
(Підіймає заслону ліжка).
Мене пройма блаженний жах.
Стояв би тут години цілі…
Це ж тут природа в світлих снах
Створила ангела у тілі;
Вона тут спала, й наливалась
У груди їй теплінь жива,
Тут чисто й свято розвивалась
Ясна подоба божества.
А ти! Тебе що привело?
Мене всього мов потрясло…
Що хочеш ти? Чом в серці біль тяжкий?
Нужденний Фаусте! Ти ніби сам не свій.
Чи тут незримим чаром віє?
Я ж насолоди був запраг —
I ось душа моя у сні любовнім мліє!
Чи ж ми хисткі, немов на вітрі прах? —
Коли б вона в цю мить ввійшла в покій,
То як свого блюзнірства ти б скупився:
Одразу знічений, малий,
До ніг упав би й розтопився.
М е ф і с т о ф е л ь
(увіходить)
Скоріш! Іде вже господинька!
Ф а у с т
Ходім! І більше не прийду.
М е ф і с т о ф е л ь
Дивись, яка важкенька скринька;
Як