Ми блукали стежинками по випалених місцинах геологічного катаклізму. Дебелі кавказькі ящірки повзли за нами, мов домашні улюбленці, а пані Малахат розповідала про колишню тутешню буйну флору та фауну, оскільки Каспійсько-Хозарське море під час свого існування кілька тисяч років було прісноводним. Мені вже паморочилося в голові від глибини часів, кайнозой змінював мезозой, той – палеозой, легко й природно, неначе йшлося про популярний ТБ-серіал, а не про накопичення променистої енергії в шарах Землі перед нашими очима і під підошвами.
У певний момент пристрасного занурення директорки у палеолітний стиль життя вона спинилася, помітивши, що ми не в захваті від тісної компанії кавказьких ящірок, і сказала:
– У перші дні моєї служби в Гобустані, коли я лише знайомилася з місциною, зі мною трапився дивний випадок. Був полудень, сонце припікало, і я побачила, що на одній скелі щось світиться – розкішне, блискуче, променистим сяйвом діаманту. Підійшовши ближче, я побачила велику змію, луска якої переливалася на сонці. Від переляку я остовпіла. Змія дивилася на мене. Ні, я не злякалася… Трапилось щось геть інше. Змія зачарувала мене своєю красою, і я просто закохалася в неї!
Ми мовчали і невідривно дивилися на пані директорку, злякані й шоковані, немов вона сама була змією, про яку розповідала.
– Тоді я загадала бажання… Грандіозне бажання!
– І… – промимрили ми в один голос.
– І моє бажання здійснилося!
Гадаю, кожна з нас гарячково уявляла, що ж могло бути тим грандіозним бажанням: велике кохання, шлюб, діти, захист дисертації, міжнародна слава науковця, шлях у всесвіт, райське життя…
– Я забажала, аби Гобустан був під захистом ЮНЕСКО, і через десять років копіткої праці моя мрія здійснилася!
Дорогі читачі, я довго розмірковувала, що сказати на цьому етапі мого роману-подорожі. Я мешкаю в країні, в чиїй столиці вже десять років не працюють два головні музеї – національний і сучасного мистецтва. Я – удова письменника, котрого переклали 36 мовами, і лише в його рідній країні я не в змозі посмертно перевидати його «Хозарський словник», хоча щодо інших мов та континентів це не становить проблем. Коментарі тут зайві… нічого дивного, що Сербія знаходиться там, де знаходиться, адже ми стрімко опускаємось, стрибаючи