V
Той факт, що чутливий корковий шар не має захисного бар’єру від збуджень, які надходять ізсередини, матиме один неминучий наслідок, а саме, що це передання стимулів набуває підвищеного економічного значення і часто спричиняє економічні порушення, які можна порівняти з травматичними неврозами. Найбільш плідними джерелами таких внутрішніх збуджень є так звані органічні інстинкти, участь в утворенні яких беруть представники всіх сил, що виникають в організмі та передаються психічному апарату – вони, власне, й становлять найважливіший і найнезрозуміліший елемент у психологічних дослідженнях. Можливо, ми не вважатимемо аж занадто сміливим припущення про те, що збудження, викликані інстинктами, належать до типу не «зв’язаних», а радше вільних рухомих нервових процесів, які прагнуть розряджання. Найбільш надійним аспектом дослідження цих процесів стало вивчення снів. Саме там ми виявили, що процеси у несвідомих системах принципово відрізняються від процесів у (перед-) свідомих; і що у несвідомому окремі заряди енергії легко можуть повністю переноситися, зміщуватися або ущільнюватися, а якщо це сталося з передсвідомим матеріалом, то будуть отримані тільки дефектні результати. У цьому причина загальновідомих химерностей у змісті снів після того, як передсвідомі залишки дня пройшли опрацювання за законами несвідомого. Я назвав цей процес у несвідомому психічним «первинним процесом», на відміну від вторинного процесу, притаманного нашому нормальному притомному життєвому стану.
Оскільки збудження всіх інстинктів виникають у системі несвідомого, навряд чи видасться новиною твердження, що вони відбуваються за принципами первинного процесу; з іншого боку, ми не маємо підстав ототожнювати первинний психічний процес із вільним рухомим зарядом, а вторинний процес – зі змінами зв’язаного або тонічного напруження Бройєра[19]. У такому разі завданням вищих рівнів психічного апарату було б зв’язування інстинкту збудження, що виникає з первинного процесу. Нездатність до такого зв’язування викликала б порушення, аналогічні травматичним неврозам; тільки успішне зв’язування уможливлювало б подальшу безперешкодну реалізацію принципу задоволення (і його різновиду – принципу реальності). Поза тим, перевагу мало б тоді інше завдання психічного апарату, а саме – отримання контролю над збудженням або його зв’язування, що не виключає присутності принципу задоволення, але не залежить від нього і навіть не бере його до уваги.
Вияви нав’язливого повторення, які ми описали, як у ранніх формах інфантильного психічного життя, так і у досвіді психоаналітичного лікування, демонструють виразно інстинктивний характер, а там де вони вступають у суперечності