По той бік принципу задоволення. Зигмунд Фрейд. Читать онлайн. Newlib. NEWLIB.NET

Автор: Зигмунд Фрейд
Издательство: OMIKO
Серия: Зарубіжні авторські зібрання
Жанр произведения: Классики психологии
Год издания: 0
isbn:
Скачать книгу
і змушують принаймні сповнитися сумнівів щодо переважання висунутих ним законів.

      Найбільший інтерес викликає дослідження тривалості життя і смерті організмів у роботах А. Вайсмана[24]. Саме з цього дослідження походить ідея поділу живої субстанції на смертну і безсмертну частини; смертна – це тіло у вузькому сенсі, сома, підвладна природній смерті; зародкові ж клітини потенційно безсмертні, оскільки вони можуть за певних сприятливих обставин розвинутися у нову особину або, інакше кажучи, оточити себе новою сомою.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Ужитий автором термін Lustprinzip іноді перекладають як «принцип насолоди», оскільки у німецькій мові слово Lust переважно використовується у значеннях «жадання», «насолода»; однак у Фройда термінологічно Lust у загальнішому значенні (відчуття) задоволення, завжди передбачає наявність пари, Unlust – у так само загальному значенні (відчуття) невдоволення, а такий дуалізм втрачається за інтерпретації Lust як «насолоди» й Unlust як «відрази» (прим. пер.).

      2

      Тут і далі, згадуючи про «економічний» аспект психічного явища, автор має на увазі баланс набуття/витрати організмом користі у вигляді, наприклад, задоволення (прим. пер.).

      3

      Einige Ideen zur Schop-fimgs und Entwicklungsgeschichte der Organismen, 1873, Abschn. 9. Zusatz, S.94, (Прим. – авт.).

      4

      Там само, с. 90.

      5

      Строго кажучи, у німецькій мові слово Angst має значення як власне «тривоги», так «страху», і наближається тим до Furcht. Імовірно, цим викликана засторога. Варто також зазначити, що у російських (здебільшого, застарілих) перекладах із Фройда Angst перекладали як «страх»; однак подальше пояснення автора (див.) вказує, що – принаймні, термінологічно – йдеться саме про тривогу/тривожність (прим. пер.).

      6

      Подальше спостереження підтвердило цю інтерпретацію. Одного разу, коли мама пішла на кілька годин, по поверненні малюк зустрів її повідомленням «Малеча o-o-o-o», яке спочатку залишалося незрозумілим. Невдовзі з’ясувалося, однак, що впродовж самотніх годин малий знайшов спосіб бавитися у власне зникнення. Він виявив своє віддзеркалення у видовженому дзеркалі, що трохи не діставало до підлоги, а потім причаївся перед ним так, що відображення пішло «геть» (прим. авт.).

      7

      Коли малому було п’ять і три чверті років, його мама померла. Тепер, коли вона справді пішла, хлопчик не виявив жалю за нею. Щоправда, народження другої дитини


<p>24</p>

Über die Dauer des Lebens, 1882; Über Leben und Tod, 2. Aufl., 1892; Das Keimplasma, 1892 тощо (прим. авт.).