За правління спадкоємців Евмела територія Боспору почала зменшуватися. Відомо, що Афіни звернулися 288 р. до Спартока ІІІ по допомогу, і той надіслав їм у подарунок багато зерна. За це йому в Афінах на агорі та в Піреях поставили бронзові статуї біля статуй його предків. Кроки для покращення торгівлі робили і на місцях. Місто Танаїс в азійській частині було збудоване для розширення обміну з місцевими племенами.
Утім, на час наступного правителя Перісада ІІ економічний та воєнно-політичний стан держави погіршився, головно через вторгнення сарматів. Сільські поселення обезлюдніли, а це призвело до втрати головного джерела багатства – зерна. Життя тривало, і мешканці знаходили інші способи заробітку. В ІІІ ст. до н. е. в Мірмекії та Тірітаці розвивалися великі виробничі комплекси. Тут виготовляли вино і солили рибу. В багатьох містах працювали бронзоливарні, залізообробні та керамічні майстерні.
Античні письменники з цього часу припинили цікавитись діяльністю боспорських правителів. Їхні роки правління та імена дедалі складніше відновити. З написів у Дельфах та Дідімах, відомо, що несприятливі обставини змушували боспорських правителів Камасарію і Перісада ІІІ звертатися по поради до віщунів у загальногрецькі святилища. За коштовні дарунки, там їм було видано вдячні декрети, викарбувані на стелах. Відомо, що останнім представником династії Спартокідів був Перісад V, спадкоємців у нього не було. Після цього Боспор остаточно підкорила Понтійська держава 111–109 рр. до н. е.
Причиною входження Боспору до Понтійської держави Мітрідата VІ Євпатора без бою і без заперечень, античні автори називають знемагання від протистояння «варварам». Держава із центром у Сінопі, що на південному узбережжі Чорного моря, за кілька століть зайняла величезні території, а її правителі вважали себе спадкоємцями Ахеменідів та Отанідів. Крім Боспору, добровільно приєдналися до Понтійського правителя і Вірменська держава, де правив Антипатр. Скіфи пантікапейські на чолі зі Скілуром вчинили державний переворот, не бажаючи переходити під владу Мітрідата, і вбили Перісада V. Скіфська держава у Криму також не відразу була приєднана до Понту. Тож перехід грецьких міст під керівництво Понтійського басилевса був порятунком від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Великі міста спочатку отримали самоврядування, скіфські вожді – свої родові землі та союзні угоди. Скіфи надалі допомагали Євпатору в усіх його війнах із Римом. А от греки невдовзі відчули тягар великої данини. Боспор відокремився від Понтійської держави після поразки Євпатора у першій війні з Римом. Басилевс знову підкорює Боспор, спирається на війська скіфів, таврів, дандаріїв, якийсь час оселяється у палаці в Пантікапеї. Він тут і помер 63 р. до н. е., після поразок від Риму, втрати значних територій, зрад і втрат від синів та дочок, повстань міст Боспору. Рим святкував