Питання: «Що будують Вільні муляри»?
Відповідь: «Невидимий Храм, символом якого є Храм Царя Соломона».
П.: «Як називають Інструкцію для розбудови цього містичного будинку?»
В.: «Королівське Мистецтво» тому, що воно вчить людину управляти собою».
Саме тому Вільне Мулярство є Мистецтвом понад всіма Мистецтвами, є найбільш шляхетним і саме тому так і зветься «Королівське Мистецтво».
«Найраніші письменники говорять про Вільне Мулярство як про «Королівське Мистецтво». Андерсон 26 використовув цей вислів 1723 р. таким чином, щоби показати, що це навіть не новий епітет (Constitutions, 1723, p. 5). Термін став звичним в усіх мовах і став синонімом Інституції (масонства. – Д. Я.), але мало людей не дивиться так глибоко, щоби зрозуміти справжнє значення цього терміну і навіть не спадає їм на думку, поставити запитання, відповіді на які мали би легко спасти на думку.
Ця відповідь повинна бути достатня для профанів, які недооцінюють кращі причини, але така відповідь не буде достатня для розумної ініціативної людини, яка прагне більшого філософського пояснення – яке є в гармонії з моральним та інтелектуальним характером Інституції (масонства. – Д. Я.).
Мій перший рік
Хочу коротко розповісти про те, як я опинився в масонстві і що змінилося в моєму житті після обряду ініціації.
Вірогідно, як і 90 % всіх італійців, коли я вперше почув про масонство, в країні вирував скандал навколо ложі P-2.
Майже все було зрозуміло – і кримінальний план ложі, і її політичний вплив. Зрозуміло було все, крім одного: що значить масонство? Що це таке?
Почав збирати інформацію. Інтернету тоді не було, тому початок мого пошуку був дуже складним. Я зіткнувся з книгами та метеріалами, які жодного стосунку до масонства не мали і були написані людьми, які жодного живого масона в житті не бачили.
Видертись з цих джунглів було дуже важко, якщо взагалі можливо. Отже, я вирішив звернутися до офіційних джерел. Мова їх документів була незрозумілою для мене, тоді профана, оскільки я, як і всі профани, був навчений та призвичаєний сприймати тексти через буквальну, а не алегоричну інтерпретацію.
Одного дня Велика Ложа Італії (La Gran Loggia d’Italia degli ALAM (Antichi Liberi Accettati Muratori) зв’язалася зі мною.
Мене запросили до однієї з лож. Того дня я вперше побачив традиційну масонську чорно-білу підлогу. Тоді я ще нічого не знав про її символічне значення, але, спостерігаючи за поведінкою масонів, які мене люб’язно приймали, відчув, що це місце було для них особливо важливим…
Прийшов той день, коли мені знову подзвонили. Ми домовилися про першу зустріч. Яким же було моє здивування, коли побачив людину, яка призначила мені зустріч. Він був точно таким, яким я уявляв собі справжнього масона. Пізніше зустрівся і з іншими представниками цієї ложі. Найпершу спільну рису,