Ви теж можете це зробити: пізнати себе і обрати правильний «ставок». Визначте свої сильні сторони та виберіть правильне місце для їхнього застосування.
Якщо ви дотримуєтеся правил, знайдіть організацію, відповідну вашим сильним сторонам, і рухайтеся вперед повним ходом. Суспільство винагороджує тих, хто може підкоритися, і ці люди тримають світ упорядкованим.
Якщо ви належите до нефільтрованого типу, будьте готові до прокладання власного шляху. Це ризиковано, але для цього ви і були створені. Використовуйте засоби, які роблять вас унікальним. Ви імовірніше досягнете успіху і щастя, якщо приймете свої «недоліки».
Це щось на кшталт тесту Тюрінга. Протягом певного часу вчені, стоячи перед комп’ютерами, спілкуються переписуючись з «кимось». Згодом їх запитують: «Ви спілкувалися з людиною або з програмним забезпеченням?» Програма, яка введе в оману найбільшу кількість людей, отримує премію Льобнера. Але є ще один приз – він дістається людині, яка була найбільш переконливою в спілкуванні. Судді дивляться на те, що написали люди, і визначають того, хто може помилково вважатися за розумний комп’ютер. У 1994 році переможцем став Чарлз Платт. Чи він був обраний тому, що його відповіді були більш емоційно реалістичними, або, може, його англійська була багатша і детальніша? Ні, чорт забирай! Він зробив це, коли був вередливим, дратівливим і неприємним. Можливо, це тому, що наші недоліки і роблять нас людиною. Чарлз Платт здобув успіх завдяки людським недолікам. Отже, ми теж зможемо.
Тепер у вас є краще уявлення про те, хто ви і до якого типу належите. Але життя – це не лише ви, ви, ви. Ви повинні контактувати з іншими. І який спосіб є найкращим, аби зробити це? Невже порядні хлопці фінішують останніми? Або вам потрібно зекономити, щоб вирватися вперед?
Давайте подивимося на це іще раз.
РОЗДІЛ 2
Чи справді порядні хлопці фінішують останніми?
Що можна дізнатися про довіру, співпрацю і доброту… від гангстерів, піратів і серійних убивць?
Нерідко люди помирають, перебуваючи під наглядом лікаря. Але лікарі доволі рідко навмисно вбивають своїх пацієнтів.
Майкл Сванго був не дуже успішним лікарем. Але, як пояснює Джеймс Стюарт у своїй книжці Blind Eye, Сванго був одним з найуспішніших серійних убивць. До третього року навчання в медичній школі пацієнти, з якими він спілкувався, помирали з такою швидкістю, що навіть його однокурсники звернули на це увагу. Вони жартували, що кращий спосіб позбутися пацієнта – призначити йому лікарем Сванго. Вони дали йому делікатне прізвисько – Double-O Swango. Як і Джеймс Бонд, він мав ліцензію на вбивство.
Але це була лікарня. Там помирають люди. Так буває. Тому було легко зафіксувати смерть як випадкову. Проте непропорційно велика кількість жертв ще більше зросла, коли Сванго розпочав своє нейрохірургічне стажування