«…венчурний бізнес – це на 100 % гра відхилених показників, це екстремальні показники… У нас є ця концепція – інвестування в силу проти відсутності слабкості. Спочатку це здається очевидним, але насправді це досить тонко. Що є своєрідним способом за замовчуванням робити венчурний капітал, зберігаючи пропорції. Отже, “насправді хороший засновник, дійсно непогана ідея, гарні продукти, хороші початкові клієнти. Перевіряй, перевіряй, перевіряй, перевіряй. Добре, це розумно, я вкладу в це гроші”. Знаходячи ці пункти, які є скрізь, ви згодом виявляєте, що в них часто немає чогось, що дійсно робить їх справді чудовими і особливими. У них немає екстремальної сили, яка викидає їх за межі. З іншого боку, компанії, які мають дійсно сильні сторони, часто мають серйозні недоліки.
Тому один із застережних уроків венчурного капіталу полягає в тому, що якщо ви не інвестуєте на підставі серйозних недоліків, ви не інвестуєте в більшість великих переможців. І ми можемо переконатися у цьому на багатьох прикладах. Але це виключило б майже всіх великих переможців з плином часу. Тому ми прагнемо інвестувати в стартапи, які мають дійсно екстремальну силу. Розуміючи, що нам доведеться терпіти певні слабкості».
У деяких випадках найбільші трагедії приводять до найбільшого підсилення. Що спільного мають усі ці люди?
• Авраам Лінкольн
• Ґанді
• Мікеланджело
• Марк Твен
Усі вони втратили батьків до шістнадцяти років. Перелік сиріт, які досягли вражаючих успіхів – або, принаймні, відомих своїм впливом,– набагато довший і включає не менше п’ятнадцяти британських прем’єр-міністрів.
Немає жодних сумнівів у тому, що для багатьох втрата батьків у молодому віці руйнівна та має глибокі негативні наслідки. Але для декого, як зазначає Ден Койл у «Коді таланту», така трагедія позначається на психологічному стані дитини відчуттям, що світ небезпечний і для виживання необхідна величезна кількість енергії й зусиль. Завдяки своїй унікальній індивідуальності й обставинам ці сироти компенсують і перетворюють трагедію в енергію для набуття величі.
Отже, за сприятливих обставин негативні якості можуть виявитися корисними. Ваші погані риси можуть бути підсилювачами. Але як ви можете перетворити їх на надздібності?
У 1984 році Ніла Янга судили за те, що він не був собою.
Музичний магнат Девід Геффен підписав великий контракт із легендою рок-н-ролу, але йому не сподобався перший альбом Янга для лейблу. У позові буде зазначено, що це було «непрезентабельно». Просто і зрозуміло, що Геффен хотів, аби Ніл Янг був тим, ким він завжди