Протягом років красень-принц, якому тепер уже виповнилося сорок два, відкрито зустрічався з різними достойними жінками, і, хоча мав репутацію безнадійного романтика, жодна з них його серце вповні не завоювала. Проте останніми місяцями Хуліана неодноразово бачили з красунею, яка, хоч і скидалася на колишню фотомодель, насправді була шанованою директоркою музею Ґуґґенхайма в Більбао.
Преса одразу проголосила Амбру Відаль «ідеальною парою для сучасного короля». Освічена, успішна жінка, а головне – не походить із жодного з аристократичних родів. Амбра Відаль – людина з народу.
Принц, схоже, з такою оцінкою погоджувався і після дуже короткого періоду знайомства зробив їй пропозицію – геть несподівано й романтично, – і Амбра Відаль її прийняла.
Протягом наступних тижнів у пресі щодня писали про Амбру Відаль, відзначаючи, що вона виявилася більше ніж просто красунею. Жінка швидко показала вельми незалежну вдачу: попри те що мала невдовзі стати королевою, навідріз відмовилася від постійного нагляду Королівської гвардії, давши згоду лише на те, щоб її охороняли під час наймасштабніших громадських подій.
Коли начальник Guardia Real обережно запропонував Амбрі почати вдягатися скромніше й менше підкреслювати фігуру, жінка перетворила це на публічний жарт, сказавши, що їй зробив зауваження начальник Guardarropía Real («Королівського гардеробу»).
Її обличчя раз у раз з’являлося на обкладинках ліберальних часописів. «Амбра! Прекрасне майбутнє Іспанії!» Коли вона відмовлялася давати інтерв’ю, її схвально називали «незалежною», коли погоджувалася – захоплювались її «відкритістю».
Консервативні часописи натомість висміювали майбутню королеву як жадібну до влади хижачку, що небезпечним чином впливатиме на майбутнього короля. Як свідчення цього наводили її кричущу неповагу до репутації принца.
Передусім вони переймалися звичкою Амбри звертатися до принца Хуліана лише на ім’я, а не дон Хуліан чи su alteza.30
Друга причина їхньої недовіри, проте, була серйозніша.
Останні кілька тижнів напружений робочий графік Амбри зробив її практично недоступною для принца, зате її неодноразово бачили в Більбао за обідом у ресторані неподалік музею в товаристві відомого атеїста, американського комп’ютерника Едмонда Кірша.
Амбра наполегливо стверджувала: ці обіди є діловими зустрічами з одним із найбільших спонсорів музею – однак із палацових джерел було відомо, що Хуліана це неабияк дратує.
Хто б міг йому дорікнути?
Правда полягала в тому, що блискуча наречена Хуліана лише за кілька тижнів після заручин послідовно