Коли людина здатна організувати свою свідомість так, щоб переживати відчуття потоку якомога частіше, якість її життя неминуче покращується, тому що, як у випадку з Ріко і Пем, навіть зазвичай нудна робоча рутина стає цілеспрямованою й радісною. У потоці ми контролюємо свою психічну енергію, і все, що ми робимо, упорядковує нашу свідомість. Один із наших респондентів, відомий на Західному узбережжі альпініст, ось так лаконічно пояснює зв’язки між покликанням, що дає йому відчуття потоку, і рештою свого життя: «Це надзвичайно захоплює – досягати нових вершин у самодисципліні. Ти примушуєш своє тіло йти, все болить… А тоді ти озираєшся на те, що зробив, – і це просто не вкладається в голові. Це вводить в екстаз. Якщо ти перемагаєш у битві із собою, хоч на мить, – тобі стає легше виграти битву зі світом».
«Битва» насправді ведеться не проти себе, а проти ентропії, що вносить розлад у свідомість. Це битва за себе; це боротьба за встановлення контролю над увагою. Боротьба не обов’язково має бути фізичною, як у випадку з альпіністом. Але той, хто пережив потік, знає, що глибоке задоволення вимагає не меншої самодисципліни та концентрації.
Ускладнення і зростання особистості
Набуваючи досвіду потоку, особистість стає більш складною, ніж доти. Саме коли Я стає все більш складним, можна говорити про його зростання. Складність є результатом двох основних психологічних процесів: диференціації та інтеграції. Диференціація передбачає рух у бік унікальності, відокремлювання себе від інших. Інтеграція – протилежний процес: єднання з іншими людьми, з ідеями й концепціями за межами Я. Складною особистістю є та, якій удається поєднувати ці протилежні тенденції.
Особистість стає більш диференційованою в результаті переживання потоку, долаючи проблеми, вона неминуче стає більш здібною, вправною. Як сказав згаданий нами альпініст: «Ти озираєшся на себе, на те, що зробив, – і це просто не вкладається в голові». Після кожного переживання потоку людина стає більш унікальною особистістю, менш передбачуваною, набуває нові навички.
У слово «складність» часто вкладають негативний сенс, що асоціюється з труднощами і плутаниною. У цьому, може, і є сенс, але тільки якщо ототожнювати складність лише з диференціацією. Але вона має також інший вимір – інтеграцію автономних частин. Складний двигун, наприклад, є не тільки сукупністю безлічі окремих елементів, кожен із яких виконує певну функцію, а і єдиним механізмом, оскільки кожен із його компонентів перебуває в контакті з усіма іншими. Без інтеграції диференційована система перетвориться на безладний набір елементів.
Потік