Українські жінки у горнилі модернізації. Оксана Кісь

у можливості самостійного представництва у правових відносинах. Обмеженими були права жінок у виборчому законодавстві, доступі до вищої школи, участі в різного роду громадських та політичних організаціях. Ідеї жіночої емансипації поступово знаходили своє коло прихильників, які вимагали змін такого становища жінок. Чи не найбільше дискусій на тему жіночої емансипації спричинило занепокоєння щодо ризику руйнування традиційних сімейних цінностей (нещасливі родини, недоглянуті діти і загалом деморалізоване суспільство).

      Прогресивні кола української інтелігенції активно обговорювали потребу та перспективи емансипації як чинника розвитку всього українського суспільства. Позитивним результатом емансипації вважали активну участь жінок у громадському житті свого народу – у заснуванні доброчинних та культурно-просвітніх організацій, що неодмінно мали б сприяти піднесенню української свідомості. Публікації на теми значення і ролі жінки в суспільстві і родині, її національних обов’язків стали доволі популярними у пресі різних ідейних спрямувань. Сприяли таким обговоренням умови політичного життя Галичини, польсько-українські антагонізми, що на початку ХХ ст. набирали дедалі нових обертів. У реакціях на ці виклики українське суспільство серед іншого мало змогу оцінювати себе і свою жіночу половину, дедалі частіше помічаючи та усвідомлюючи, що культивовані в жінках риси моральних, але пасивних авторитетів мало придатні для досягнення намічених національних цілей.

Радимо почитати

      1. Благий В. Студентки Львівського університету в 1897–1914 роках // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1998. – Вип. 33. – С. 132–138.

      2. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України 1884–1939. – Київ, 1995. – 424 с.

      3. Заярнюк А. Соціальні аспекти статі у дискурсі греко-католицького духовенства Галичини другої половини ХІХ ст. // Україна модерна. – Київ, 2000. – Ч. 4–5. – С. 50–80.

      4. Книш І. Іван Франко та рівноправність жінки. – Вінніпеґ, 1956. – 154 с.

      5. Кобринська Н. Вибрані твори / Упоряд. Г. Денисюк, К. Кріль. – Київ, 1980. – 446 с.

      6. Крушельницька С. Спогади. Матеріали. Листування. У 2 частинах / Упоряд. М. Головащенко. – Київ, 1979. – Ч. 2. – 447 с.

      7. Маланчук-Рибак О. Ідеологія та суспільна практика жіночого руху на західноукраїнських землях ХІХ – першої третини ХХ ст.: типологія та європейський культурно-історичний контекст. – Чернівці, 2006. – 500 с.

      8. Рошкевич М. Таку вже Бог долю судив. Оповідання, спогади / Упоряд. Р. Горак. – Львів, 1993. – 112 с.

      9. Черчович І. «Не дружися Русин з Полькою – буде суперечка»: до історії змішаних шлюбів у Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ століття // Історичні та культурологічні студії. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014–2015 Вип. 6–7. – С. 81–88.

      10. Черчович І. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ – початку ХХ століття [Електронний ресурс] // Україна Модерна. Грудень 2015. – Режим доступу: http://uamoderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery.

      11. Черчович