Подяка
Тим скромним, сміливим і великим серед нас, хто своїм прикладом показує, що лідерство – це вибір, а не посада
Ось одне з найважливіших усвідомлень мого життя: якщо ви хочете зробити щось нове, то вам необхідно підготуватися до цього по-новому. Хоча кожен значний видавничий проект, за який я будь-коли брався, підтверджує правильність цього принципу, про нього надзвичайно легко забути. Я почав працювати над цією книжкою п’ять років тому, думаючи, що зможу опертися на свої дослідження, викладацький і консультаційний досвід в галузі лідерства і що впораюся за декілька місяців. Трохи довше року я викладав цей матеріал студентам і писав книжку. Зрештою ми з командою помічників закінчили чорновий варіант і були в захваті від того, що нарешті це зробили. Однак саме тоді ми пережили те, що часто відчувають альпіністи. Ми виявили, що не досягнули вершини, а лише завершили перший етап підйому. З цієї вигідної висоти, досягнутої нами в поті чола, ми змогли розгледіти речі, яких не помічали раніше, бо їх можна було побачити лише з верхів’я цього пагорба. Отож ми знов перевели свій погляд на «справжню» гору і розпочали новий підйом.
Так тривало близько десяти разів. Ми щоразу припускали, що нарешті підкорили шпиль, час від часу були впевнені, що книжка вже готова, і раз у раз усвідомлювали, що лише піднялися на наступний щабель розуміння, а попереду нас чекають нові верхогір’я.
Найзначніші і найокриленіші підкорення гірських вершин у минулому – це не стільки розповіді про особисті досягнення, скільки історії про надзвичайну міць згуртованої, талановитої, підготовленої команди, члени якої до кінця зберігають лояльну відданість одне одному і спільному баченню. Більшість команд альпіністів, що намагалися підкорити Еверест, так ніколи й не досягли вершини. Це вдалося лише декому з них. З тієї чи іншої причини більшість людей і команд під тиском максимально екстремальних умов сходять з дистанції, вимушено чи добровільно повертаючи назад. П’ятирічна історія просування до остаточної версії цієї книжки схожа на підкорення гірської вершини. Якби не рішучість і неослабна відданість, терплячість, підтримка і синергетична співпраця неймовірної команди, яка допомагала мені з цим проектом, книжка не просто не вийшла б такою, якою вона є, – вона б узагалі не вийшла!
Тому я висловлюю найглибшу вдячність за внесок у це видання:
• Десяткам тисяч людей із різних сфер у всьому світі, які виявили бажання поділитися чесним зворотним зв’язком, а також справжніми життєвими проблемами, болями й сподіваннями в режимі реального часу; усім тим, хто сприяв мені в цьому учнівському сходженні на «гірський хребет», у результаті чого ненастанно оновлювалися думки, робилися цінні відкриття і повсякчас випробовувалася моя команда на терплячість.
• Бойду Крейґу за його надзвичайну вправність, п’ятирічну