– Чому?
– Скористайся своєю гарненькою кучерявою голівонькою. Благородний Джо Дуґлас уже зробив одну спробу отримати від Сміта те, що хотів… і ця спроба з тріском провалилась. Але Дуґлас не може дозволити собі невдачу. Тож думаю, що він поховає Сміта так глибоко, як ніколи нікого… І ми ніколи не дізнаємося правди про Людину з Марса.
– Його вб’ють? – повільно вимовила Джилл.
– Навіщо ж так грубо? Замкнуть у приватному медичному центрі, і він ніколи ні про що не дізнається. Його вже могли вивезти з Центру Бетесди.
– О Боже! Бене, що нам робити?
Кекстон нахмурився і думав.
– У мене немає хорошого плану. У них і битка, і м’яч; вони встановлюють правила. Але ось що я збираюсь з цим зробити: я піду в лікарню разом зі Справедливим Свідком з одного боку та сильним юристом – з другого і вимагатиму зустрічі зі Смітом. Можливо, я змушу показати його.
– Я буду поруч!
– Не варто. Не втручайся в це. Ми вже говорили, що це може зруйнувати твою кар’єру.
– Але тобі потрібна я, щоб впізнати його.
– Не дуже. Припускаю, що зможу відрізнити того, хто виріс не серед людей, від актора, який прикидається таким під час дуже короткого інтерв’ю. Але раптом щось піде не так – і ти мій козир у рукаві: людина, яка знає, що вони проводять з Людиною з Марса якісь махінації, та ще й має доступ у Центр Бетесди. Люба, якщо ти не отримаєш від мене звісток, ти сама по собі.
– Бене, вони не зашкодять тобі?
– Я змагаюсь не у своїй вазі, мов хлопчисько. Не знаю.
– Хм… О, Бене, мені це не подобається. Послухай, якщо ти його побачиш, що робитимеш?
– Я запитаю його, чи хоче він покинути лікарню. Якщо він погодиться, запрошу піти зі мною. У присутності Справедливого Свідка вони не посміють його зупинити. Лікарня – це не в’язниця; вони не мають законного права утримувати його.
– Хм… А що далі? Йому і справді потрібен медичний догляд, Бене; він не може піклуватися про себе сам. Я знаю.
Кекстон знову замислився.
– Я подумаю про це. Я не можу доглядати його. А ти зможеш – звісно, маючи необхідне обладнання. Ми зможемо поселити його в моїй квартирі…
– …а я доглядатиму його. Так і зробимо, Бене.
– Охолонь. Я подумаю про це. Дуґлас може витягти законного кролика зі свого капелюха; можливо, туди викличуть цілу делегацію поліціянтів і Сміта запроторять до в’язниці. І нас, можливо, теж. – Він спохмурнів. – Але я знаю одного чоловіка, який може дати йому притулок – і зможе цього уникнути.
– Хто